“Помилки в іменах та жахливий вигляд”: 69 родин захисників вимагають демонтувати портрети з Алеї Героїв на проспекті Червоної Калини

Фото: Максим Бахматов, Facebook

На проспекті Червоної Калини в Деснянському районі 30 червня 2026 року відкрили Алею Героїв. Однак одразу після цього виникла хвиля обурення серед родин загиблих та ветеранів. Кажуть, що фінальний вигляд меморіалу не відповідає проєкту, який погоджували раніше, а якість виконання вкрай погана. Тепер 69 родичів загиблих захисників вимагають демонтувати портрети близьких їм людей.

На Алеї вшанували 209 загиблих військових. 

Близьким загиблих захисників не сподобалось, що на стовпчиках розмістили невеликого розміру світлини, що не викликає належного відчуття шани.

Таке враження, ніби взяли просто бордюр, перевернули і поставили, – пише в threads Тетяна. – Фотографії звісно ж, зробили чорно-білими, надписів не видно, фотошоп жахливий. Створюється відчуття, ніби це не шана полеглим Героям, а оголошення про розшук людей

Донька загиблого військовослужбовця Олександра Запорожця Марія розповіла, що в РДА сім’ям пропонували на вибір два варіанти макетів майбутньої алеї. Родини обрали бетонні стели із великими, схожими на металеві, таблички з інформацією про полеглих воїнів.

Обіцяли гідну Алею Героїв . Подивіться що вийшло. Приблизно 2 місяці тому мені зателефонували та запросили до Управління соціальної політики Деснянського району. Тема зустрічі — відкриття нової Алеї Слави загиблим воїнам. Ми приїхали, нам представили два варіанти макетів майбутньої алеї

На те, що проєкт, який був затверджений родинами загиблих, відрізняється від фактичної реалізації, звертає увагу Анна Оскомина.

З опису оце мало б виглядати як “масивні меморіальні колони триметрової висоти та товщиною 40х40 см. Фотографії захисників та їхні біографії викарбувані на спеціальних металевих пластинах” . Начепити заламіновані чорно-білі аркуші на залізобетонні будівельні палі 20х20 – це вони, б**ха, потужно надизайнили. Зате, напевно, дешево

Також родичі звертають увагу на фактичні помилки в іменах захисників та випадки, коли неправильно вказані військові звання.

Скарги про якість реалізації проєкту надходили до Департаменту містобудування та архітектури КМДА. Водночас, головний архітектор Києва Олександр Свистунов повідомив, що проєктні матеріали до вказаного департаменту не надходили. Мовляв, районні в місті Києві державні адміністрації як замовники таких проєктів самостійно приймають рішення щодо формату вшанування пам’яті загиблих мешканців своїх районів. Водночас створення просторів пам’яті потребує комплексного та професійного підходу.

Вважаю, що простори пам’яті, присвячені українським героям, мають створюватися з особливою відповідальністю та повагою. Для гідного вшанування наших героїв до розробки концепцій таких місць варто залучати професійних архітекторів, урбаністів, митців, скульпторів і ландшафтних архітекторів, а також – родини полеглих Захисників і Захисниць, ветеранської спільноти та громадськості

Голова Деснянської РДА Максим Бахматов критику проєкту називає вкидом та каже, що свідомо відмовилися від рішень, які з часом втрачають вигляд:

Відмовилися від рашень, які… руйнуються або потребують постійної заміни — банерів, тимчасових конструкцій та інших елементів, які не живуть роками. Саме такі рішення сьогодні можна побачити в окремих районах міста. Ми обрали довговічну архітектурну форму — бетонні стели зі скляними, дизайнерськи опрацьованими портретами, погодженими з кожною родиною

На реалізацію цього проєкту не використано жодної гривні міського чи державного бюджету, додав Бахматов.

Водночас, ветеран та громадський активіст Олег Симороз в ефірі Радіо Культура сказав, що на його думку реалізація — це питання смаків, а головним завданням “мало бути порозуміння між спільнотами ветеранів, активістів і родинами загиблих”. На його думку, варто відходити від тимчасових рішень, таких як банери, які вицвітають з часом, і запроваджувати широкі обговорення з громадою. Проте, цього разу “діалогу не вийшло”, сказав активіст.  

Джерело інформації: агентство “Великий Київ”