Війна залишає шрами, а собаки допомагають їх долати: у Києві запускають особливу програму

«Собака нас не оцінює»: як чотирилапі допомагають ветеранам відновлюватися після війни.

У Києві запускають програму «Компаньйони», учасники якої разом зі своїми собаками навчатимуться підтримувати військових, ветеранів та їхні родини. Ідеться не просто про дружні зустрічі з тваринами: чотирилапі можуть стати партнерами у фізичному й психосоціальному відновленні. Як виникла ця ініціатива, чому собаки допомагають повертати мотивацію до реабілітації та чи планують поширювати програму на інші міста — розповіла керівниця соціальних проєктів «U-Hearts», ініціаторка програми «Компаньйони» Ірина Лозова.

Після пілотного запуску у Львові програма переходить до столиці. З 9 до 18 листопада U-Hearts приймає заявки від охочих долучитися до навчання зі своїми собаками. Відібрані команди розпочнуть заняття 24 листопада.

Організатори наголошують: собаки не замінюють психологів, лікарів чи реабілітологів, а доповнюють їхню роботу. Головна ідея — показати, як взаємодія з твариною може зробити відновлення комфортнішим і мотивувати людину рухатися далі.

«Собака може бути повноцінним другом і компаньйоном людини у відновленні»

— Як виникла ідея створити програму «Компаньйони»?

Ми хотіли показати рівноправне партнерство між собакою та людиною. Часто тварину сприймають як власність, а ми прагнули продемонструвати, що вона може бути повноцінним другом і компаньйоном у відновленні.

На цю ідею нас надихнула робота кінологині Катерини Біляєвої — старшої інспектора-кінологині Кінологічного центру ГУНП в Київській області, кінологині програми “Компаньйони”. Від початку повномасштабної війни вона разом зі службовими собаками організовує заходи емоційної підтримки для ветеранів і ветеранок у шпиталях, реабілітаційних клініках та ветеранських хабах.

Ми об’єднали зусилля й вирішили створити програму навчання цивільних людей. Спершу реалізували пілотний проєкт у Львові на базі центру UNBROKEN, а тепер готуємо запуск у Києві.

Як собаки допомагають під час реабілітації

— Наскільки сьогодні є запит на такий формат підтримки?

Реабілітація може тривати дуже довго. Військові іноді перебувають у шпиталях рік-два або навіть більше. Щодня їм потрібно працювати з реабілітологами, фізіотерапевтами та психологами, долаючи біль, втому й втрату мотивації. Тому є потреба в додаткових форматах підтримки. У нашому випадку собака стає партнером людини та допомагає виконувати вправи разом із фахівцем.

Наприклад, розробляти пальці рук або людина отримала протез і є потреба його опанувати. Тварина отримує смаколик чи можливість погратися, а людина — додаткову мотивацію завершити завдання.

Людині іноді легко відмовитися від вправи, сказати, що вона не може. Але коли поруч чотирилапий компаньйон, взаємодія з яким приносить задоволення, з’являється бажання продовжувати.

— З якими емоційними труднощами взаємодія із собакою може допомогти впоратися?

Передусім із втратою мотивації. Тривале перебування в лікарні перетворює лікування на рутину. Коли з’являються собаки, емоційний фон змінюється. Їхній прихід покращує настрій не лише пацієнтів, а й медичного персоналу.

Є випадок хлопця, який отримав травму обличчя й перестав виходити на вулицю, бо йому здавалося, що всі дивляться саме на нього. Тоді звичайні прогулянки замінили на вигул собаки. Тварина виконувала трюки й привертала увагу перехожих. Поступово хлопець почав виходити надвір і зрозумів, що люди не зосереджені лише на його зовнішності. Так собака допомогла йому подолати бар’єр у спілкуванні з іншими.

Взаємодія із собакою може підтримувати людину одразу в кількох напрямах:

• допомагати повертати мотивацію до реабілітаційних занять;
• змінювати емоційний фон під час тривалого лікування;
• полегшувати комунікацію з іншими людьми;
• сприяти психосоціальному відновленню.

Чому наступним містом став Київ

— Пілотний проєкт уже працював у Львові. Чому для наступного етапу обрали столицю?

Спочатку програма мала стартувати саме в Києві, але ми отримали значну підтримку від Львова, міської ради та реабілітаційного центру UNBROKEN. Це дало змогу об’єднати місто, реабілітаційний центр і громадські організації, відпрацювати основні моменти та запустити пілот.

Наступним містом став Київ, адже тут зосереджена значна ветеранська спільнота, працюють організації, які надають психологічну допомогу та забезпечують фізичне відновлення. До того ж основна команда програми перебуває у столиці.

Водночас ми вже отримуємо запити з Вінниці та Одеси. Сподіваюся, згодом програма пошириться не лише на обласні центри, а й на менші міста.

Як перевірятимуть ефективність програми

— Як ви оцінюєте, чи справді взаємодія із собаками допомагає людям?

Ми працюємо разом із реабілітаційними центрами та лікарями, відстежуємо мотивацію учасників, зміни їхнього емоційного стану й бажання відвідувати заняття.

У Львові вже відбуваються регулярні зустрічі щопонеділка та щосереди. Пацієнти знають, що в певний час до них приходять собаки зі своїми провідниками. Лікарі дають позитивний зворотний зв’язок: люди охочіше виходять на заняття та спілкуються, особливо ті, хто проходить тривалу реабілітацію.

У Києві плануємо провести дослідження спільно з кафедрою психології Національного університету біоресурсів і природокористування України. Хочемо науковим методом перевірити, як взаємодія із собаками емоційної підтримки впливає на стан ветеранів і ветеранок, а також на самих тварин.

Чи стане програма національною

— Яким ви бачите розвиток «Компаньйонів» у найближчій перспективі?

Дуже хочеться, щоб це була національна програма навчання. Ми прагнемо залучити більше кінологів, які могли б проводити заняття паралельно з Катериною Біляєвою. Особливо важливо охопити невеликі міста. Там також є потреба в різних форматах відновлення, але часто немає великих реабілітаційних центрів чи ветеранських хабів.

Після виписки з лікарні люди повертаються до своїх селищ і містечок, де можуть замикатися в собі. Тому можливості для підтримки мають бути доступними не лише в медичних закладах.

— Що ще потрібно змінити, щоб собаки могли частіше підтримувати людей у лікарнях?

Ми працюємо над тим, щоб зменшити бар’єри для допуску собак до медичних закладів. Наразі це питання часто залежить від рішення головного лікаря конкретної лікарні.

“Хочемо, щоб було більше розуміння, чому тварина може бути важливою для емоційної підтримки та чому вона має можливість відвідувати свою людину в шпиталі”, – ділиться Ірина Лозова.

Багато хто бачив відео зустрічей пацієнтів із домашніми улюбленцями. Такі моменти повертають відчуття дому, близькості й того, чого дуже бракує під час тривалого лікування. Тому один із наших напрямів — не лише навчати нові команди, а й працювати над тим, щоб тварини могли бути поруч із людьми в медичних закладах.

Отож, подати заявку на участь можна до 18 листопада за цим посиланням. Навчання розпочнеться 24 листопада.

Джерело інформації: 44.ua