Ткаченко відмінив розпорядження ексголови КОВА Кравченка про антикорупційні перевірки
Очільник Київщини Тимур Ткаченко розпорядився визнати таким, що втратило чинність розпорядження свого попередника, а нині Генерального прокурора України Руслана Кравченка, про порядок проведення перевірок організації роботи із запобігання та виявлення корупції. Натомість введено в дію новий порядок антикорупційних перевірок у столичному регіоні. Що змінилося, аналізувала КВ.
Про це КВ дізналася з розпорядження №1988 Київської обласної державної адміністрації – Київської обласної військової адміністрації від 3 вересня 2026 року та розпорядження №633 КОДА – КОВА від 3 червня 2024 року з додатком.
“Визнати таким, що втратило чинність, розпорядження Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) від 03 червня 2024 року №633 “Про затвердження Порядку проведення перевірок організації роботи із запобігання та виявлення корупції у районних державних адміністраціях (районних військових адміністраціях) Київської області, Гостомельській селищній військовій адміністрації Бучанського району Київської області, структурних підрозділах Київської обласної державної адміністрації, підприємствах, установах, організаціях, що належать до сфери управління Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації)”, – йдеться у розпорядженні №1988.
Порівнявши документи, ключовою зміною можна назвати те, що новий порядок має коротшу назву та іншу структуру. Якщо розпорядження Кравченка прямо деталізувало у назві, що перевірки стосуються РДА, районних військових адміністрацій, Гостомельської селищної військової адміністрації, структурних підрозділів КОДА та підпорядкованих підприємств, установ і організацій, то новий документ названо узагальнено – “Про затвердження Порядку проведення перевірок організації роботи із запобігання та виявлення корупції”.
У новому порядку окремо прописали мету, предмет і завдання перевірки, тоді як у попередній версії Кравченка окремо детальна мета, предмет і завдання фактично не визначалися – було сказано лише про механізм перевірки стану організації антикорупційної роботи.
Зокрема, у новому порядку метою визначено оцінку стану організації роботи із запобігання та виявлення корупції, дотримання вимог антикорупційного законодавства, виявлення причин та умов, що сприяють корупційним або пов’язаним із корупцією правопорушенням, а також підготовку рекомендацій щодо їх усунення.
Предметом перевірки визначені розпорядчі та інші документи, матеріали, що стосуються запобігання і виявлення корупції об’єкта перевірки та дотримання антикорупційного законодавства. Об’єктами ж названі структурні підрозділи КОДА – КОВА, районні державні адміністрації області, а також підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління адміністрації.
Одна з найбільш помітних змін стосується періодичності перевірок. У редакції 2024 року планова перевірка одного й того ж об’єкта могла проводитися не частіше одного разу на два роки. У новому порядку перевірки стають рідшими – один раз на три роки.
Також змінився максимальний строк продовження перевірки. У старому порядку перевірка не могла перевищувати 30 робочих днів, але за потреби її можна було продовжити до 60 робочих днів. У новому порядку базовий строк у 30 робочих днів залишили, однак максимальне продовження скоротили до 45 робочих днів.
Змінили й підстави для позапланових перевірок. У порядку 2024 року серед таких підстав були письмова заява самого об’єкта про проведення перевірки, інформація про можливі порушення та неподання обов’язкової звітності або виявлення у ній недостовірних даних. У новій редакції позапланова перевірка проводиться за наявності інформації з фактичними даними щодо можливих порушень вимог закону та інших нормативно-правових актів – більше трьох відмінних між собою порушень протягом календарного року, а також на підставі письмової пропозиції начальника антикорупційного відділу голові адміністрації.
Також у новому порядку деталізували перелік питань, які підлягають перевірці. До нього, зокрема, додали перевірку факту подання декларацій суб’єктами декларування, доведення до відома посадових осіб обмежень і заборон, передбачених законом, здійснення заходів із виявлення конфлікту інтересів, сприяння його врегулюванню, а також надання методичної та консультаційної допомоги з питань додержання законодавства щодо запобігання корупції.
Окремо в новій редакції прописано право посадових і службових осіб об’єкта перевірки відмовити уповноваженій особі у проведенні перевірки у разі відсутності направлення на перевірку та службового посвідчення.
Водночас старий порядок містив норму про те, що для проведення планової або позапланової перевірки видається окреме розпорядження голови – начальника КОВА. У новому порядку акцент зроблено на направленні на перевірку, яке підписує голова адміністрації або, у разі його відсутності, заступник відповідно до розподілу обов’язків.
Також змінили підхід до додаткових документів. У старому порядку було передбачено, що строк надання додаткових документів за письмовим запитом не може бути меншим трьох робочих днів із дня отримання запиту. У новому порядку зазначено лише, що у запиті має бути визначений строк надання таких документів та матеріалів.
Новим розпорядженням також затверджені графіки проведення планових перевірок. У 2026 році планують перевірити Обухівську РДА – у жовтні, Фастівську районну державну адміністрацію – у листопаді, Гостомельську селищну військову адміністрацію Бучанського району – у листопаді, а Регіональний центр підвищення кваліфікації Київської області – у грудні.
У 2027 році до графіка включені Управління внутрішнього аудиту, Департамент екології та природних ресурсів, Управління міжнародного співробітництва, Департамент регіонального розвитку, Департамент економіки, Департамент цивільного захисту та оборонної роботи, Регіональний контактний центр, Департамент соціального захисту населення, Департамент фінансів, Департамент комунікацій та Управління транспортної інфраструктури.
У 2028 році планові перевірки мають пройти Департамент містобудування та архітектури, Департамент охорони здоров’я, Управління цифровізації та цифрових трансформацій і Департамент культури та туризму.
Нагадаємо, як раніше повідомляла КВ, Тимур Ткаченко є головою КОВА з кінця липня 2026 року. До нього цю посаду з кінця березня 2025 року займав Микола Калашник, який нині є міністром з відновлення, інфраструктури та транспорту України.
Попередньо Ткаченко обіймав посаду начальника КМВА з 31 грудня 2024 року до 16 липня 2026 року. Він також свого часу опікувався столичним благоустроєм на чолі відповідного департаменту Київської міської держадміністрації (КМДА). У серпні 2023 року Кабмін призначив Тимура Ткаченка на посаду заступника Міністра з питань стратегічних галузей промисловості, а у вересні 2024 – заступником Міністра розвитку громад та територій.
До слова, Ткаченко має родинні зв’язки з директором НАБУ Семеном Кривоносом: Ткаченко є чоловіком рідної сестри дружини Кривоноса. Сам Кривонос публічно підтверджував цей зв’язок у липні 2025 року.
Читайте: Ткаченко дозволив опалювати Київщину компанії донецького бізнесмена, який гріє вʼязниці
Руслан Кравченко у 2021-2023 роках обіймав посаду Бучанського окружного прокурора Київської області. Згодом у квітні 2023 року Кабінет Міністрів погодив кандидатуру Руслана Кравченка на посаду голови Київської обласної державної адміністрації. 10 квітня Президент України Володимир Зеленський призначив його головою Київської ОДА. Крісло губернатора Київщини він займав включно до грудня 2024 року, після чого Зеленський звільнив Кравченка з цієї посади, «згідно з поданою ним заявою». А вже в грудні уряд призначив його головою Державної податкової служби України. Влітку, 17 червня 2025 року, Верховна Рада призначила Руслана Кравченка на посаду Генерального прокурора України.
Колаж: КВ
КиївВлада
Інна Міхно
Джерело інформації: агентство “КиївВлада”