Невідома загроза під землею: Київ і Дніпро прокинулися від сильних поштовхів

Нічні поштовхи налякали Київ і Дніпро. Чи був в Україні землетрус та які ризики для міст. 

У ніч проти 10 листопада жителі Києва, Дніпра, Житомира та Вінниці повідомляли про незвичні поштовхи, тремтіння будинків і гучні звуки, схожі на вибухи, однак офіційного підтвердження землетрусу в Україні наразі немає.

Перші повідомлення про дивне явище почали з’являтися в соціальних мережах після опівночі. Деякі очевидці стверджували, що в їхніх оселях рухалися меблі, відчинялися двері та навіть обсипалася штукатурка. Особливо багато таких свідчень надійшло з Вінницької області, але про коливання також писали мешканці Київщини та Дніпра.

Водночас сейсмологічні системи не надали достатніх даних, щоб підтвердити землетрус, визначити його магнітуду та встановити епіцентр. Що відомо про нічні поштовхи, чому їх могли відчути в різних регіонах і наскільки реальними є ризики сильних землетрусів для Києва та Дніпра — розбираємося.

Що відчули жителі Києва та Дніпра вночі 10 листопада

Повідомлення про незвичні коливання почали поширюватися приблизно о 00:20–00:30 за київським часом. Люди описували явище по-різному: одні відчували короткі поштовхи, інші говорили про сильну вібрацію будівель і гучний звук, який нагадував вибух.

Серед населених пунктів, звідки надходили повідомлення:

• Київ — зокрема Теремки та Борщагівка;
• населені пункти Бучанського району Київської області;
• Глеваха на Київщині;
• Житомир;
• Вінниця та інші населені пункти Вінницької області;
• Дніпро.

У столиці та на Київщині люди повідомляли про відчутні коливання будинків. У Дніпрі також з’явилися повідомлення про незвичні поштовхи та звуки, які деякі мешканці сприйняли як можливі вибухи.

Найбільше свідчень про сильну вібрацію надійшло з Вінниччини. За словами місцевих жителів, коливання були настільки відчутними, що люди прокидалися серед ночі. Деякі очевидці стверджували, що рухалися меблі, самостійно відчинялися двері, а зі стелі обсипалася штукатурка.

«Підземні поштовхи відчули по всій Вінницькій області, а від коливань навіть попрокидались та почали плакати маленькі діти», — йшлося в одному з повідомлень місцевих Telegram-каналів.

Водночас не всі мешканці згаданих регіонів помітили будь-які незвичні явища. Це також важливо враховувати: повідомлення очевидців підтверджують, що люди відчували певні коливання, але самі по собі не встановлюють їхню причину.

Чи підтвердили землетрус в Україні: що показали сейсмологічні системи

Після появи повідомлень очевидців увагу привернули дані міжнародних систем спостереження за сейсмічною активністю.

Приблизно о 00:26 автоматизована система Європейсько-Середземноморського сейсмологічного центру (EMSC) сформувала картку події на території України. Однак вона не містила основних параметрів, необхідних для повноцінного підтвердження землетрусу.

Зокрема, не були визначені:

• магнітуда можливого землетрусу;
• точні координати епіцентру;
• глибина залягання осередку;
• відстань до епіцентру.

Тобто поява картки в системі ще не означає, що землетрус підтверджений. Для цього необхідні результати обробки сейсмічних сигналів та уточнення характеристик події.

На карті Геологічної служби США (USGS) інформація про землетрус в Україні в ніч проти 10 листопада також була відсутня. За наведеними даними, підтвердження не оприлюднив і Головний центр спеціального контролю України.

Окремо про непідтверджену подію поблизу Київщини повідомив міжнародний портал Volcanodiscovery. За його інформацією, можливий епіцентр міг розташовуватися приблизно за 13 кілометрів на південний схід від Богуслава.

Однак сам портал застеріг, що інформація потребує підтвердження сейсмологічними службами.

«Подробиці землетрусу (якщо він був) досі невідомі, поки не було підтверджено сейсмічним агентством, але, як повідомляється, ця подія відчувалася», — зазначили на Volcanodiscovery.

Отже, наразі немає підстав стверджувати, що в Україні в ніч проти 10 листопада стався підтверджений землетрус. Так само не встановлено, чи всі повідомлення з різних областей стосувалися одного явища.

Чому поштовхи могли відчути одночасно в Києві, Дніпрі та Вінниці

Одна з головних особливостей цієї ситуації — географія повідомлень. Люди розповідали про коливання в кількох областях, від Київщини до Дніпра та Вінниччини.

Проте велика кількість повідомлень із різних міст не означає автоматично, що всі вони були спричинені одним землетрусом. Для такого висновку необхідно зіставити час надходження сейсмічних сигналів, їхню інтенсивність, координати та результати вимірювань на різних станціях.

У повідомленнях моніторингових каналів також звертали увагу на те, що приблизно за годину до появи свідчень очевидців на Київщині не фіксували ворожих повітряних цілей. Через це припускали, що гучні звуки могли мати не повітряне, а інше походження.

Втім, відсутність зафіксованих повітряних цілей у певний проміжок часу не доводить сейсмічну природу звуків. Так само суб’єктивне відчуття вібрації не дає змоги відрізнити підземні поштовхи від інших можливих причин.

Наразі залишаються відкритими кілька питань:

• чи була в ніч проти 10 листопада одна спільна подія, яку відчули в різних областях;
• чи могли повідомлення стосуватися кількох різних явищ;
• чи зареєстрували сейсмологічні станції сигнали, які ще потребують додаткового опрацювання;
• чи існувала причина для гучних звуків, які очевидці порівнювали з вибухами.

Без підтверджених вимірювань називати конкретну причину передчасно.

Чи загрожують Києву та Дніпру сильні землетруси

Незалежно від того, що саме спричинило нічні коливання 10 листопада, питання сейсмічної безпеки для українських міст залишається актуальним.

Україна не належить до країн із постійно високою сейсмічною активністю на всій території. Проте окремі регіони мають потенційну небезпеку підземних поштовхів. Рівень ризику залежить від геологічної будови місцевості, розташування активних тектонічних структур, відстані до можливого епіцентру та характеристик забудови.

Доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник Інституту геофізики НАН України Дмитро Гринь в інтерв’ю «Главреду» пояснював, що в Україні можливі землетруси інтенсивністю до семи балів.

За його словами, показники сейсмічної небезпеки відрізняються залежно від регіону. Для столиці в нормативних картах передбачена інтенсивність близько шести балів, тоді як у Вінницькій та Чернівецькій областях розрахункові показники можуть бути вищими.

«Сім балів — це, як правило, інтенсивність поблизу епіцентру землетрусу», — наголошує науковець.

Тут важливо розрізняти два поняття: магнітуду та інтенсивність землетрусу. Магнітуда характеризує енергію, яка вивільнилася в осередку землетрусу. Інтенсивність показує, наскільки сильно поштовхи відчуваються в конкретному місці та які наслідки можуть мати для людей, будівель і навколишнього середовища.

Тому землетрус із певною магнітудою може відчуватися по-різному в різних містах. На це впливають відстань до епіцентру, глибина осередку, тип ґрунтів та особливості забудови.

Які ризики існують для Києва

Для Києва в картах сейсмічного районування передбачена інтенсивність близько шести балів.

Це не означає, що в столиці очікується землетрус або що він обов’язково станеться найближчим часом. Такі показники використовують для оцінювання потенційної небезпеки та визначення вимог до проєктування будівель.

Основні ризики для міста пов’язані не лише із силою можливих поштовхів, а й зі станом житлового фонду та інфраструктури.

Особливу увагу потрібно приділяти:

• старим будинкам, технічний стан яких може бути незадовільним;
• спорудам із пошкодженими несучими конструкціями;
• будівлям, які зазнали руйнувань унаслідок російських атак;
• інженерним мережам, мостам та іншим об’єктам критичної інфраструктури;
• щільній міській забудові, де падіння уламків або конструктивних елементів може створювати додаткову небезпеку.

Для Києва це особливо важливо з огляду на масштаб міста, велику кількість багатоповерхових будинків та навантаження на інженерну інфраструктуру.

Водночас не можна стверджувати, що всі старі будинки є небезпечними, а всі нові — гарантовано стійкими до землетрусів. Реальна міцність конкретної споруди залежить від проєкту, матеріалів, якості будівництва, технічного обслуговування та наявних пошкоджень.

Чи є сейсмічна загроза для Дніпра

Дніпро також не можна вважати містом, повністю захищеним від підземних поштовхів. Центральна частина України має власні особливості сейсмічної активності, а в сусідніх регіонах фіксували землетруси.

Водночас даних, які б свідчили про підвищену небезпеку сильного землетрусу саме для Дніпра в найближчий час, у наведеній інформації немає.

Для міста важливим є стан будівель та інфраструктури. Як і в Києві, потенційні наслідки сильних коливань можуть залежати від технічного стану споруд, характеристик ґрунтів і якості будівництва.

Окремий фактор — пошкодження, яких будівлі та інженерні об’єкти зазнають через російські обстріли. Якщо конструкції вже мають тріщини, деформації або інші порушення цілісності, додаткові механічні навантаження можуть становити для них ризик. Однак оцінити стійкість конкретної споруди можна лише після професійного обстеження.

Тому нічні повідомлення про поштовхи в Дніпрі — привід звернути увагу на сейсмічну безпеку, але не доказ того, що місту загрожує сильний землетрус.

Чи витримають українські будинки сильні поштовхи

За словами Дмитра Гриня, сучасні вимоги до проєктування передбачають запас міцності споруд на випадок сильніших коливань, ніж базові розрахункові значення.

Зокрема, за його поясненням, сучасні об’єкти розраховують не лише на показники у шість балів, а й на потенційні коливання інтенсивністю 6,5–7 балів.

Проте тут є важливе уточнення: відповідність будівлі будівельним нормам не означає, що вона за будь-яких обставин залишиться неушкодженою. Розрахункова сейсмостійкість спрямована передусім на зменшення ризику небезпечних руйнувань і захист людей.

На фактичний стан будівлі впливають:

• рік зведення та нормативи, за якими її проєктували;
• якість будівельних матеріалів;
• дотримання технологій під час будівництва;
• проведені реконструкції та перепланування;
• попередні пошкодження конструкцій;
• стан фундаменту та несучих елементів.

Особливої уваги потребують будинки, які вже зазнали пошкоджень через вибухи або інші надзвичайні події. У таких випадках оцінювати їхню безпечність мають фахівці з відповідним технічним досвідом.

 Де в Україні фіксували землетруси раніше

За даними Головного центру спеціального контролю, остання підтверджена сейсмічна подія в Україні до нічних повідомлень 10 листопада сталася 30 жовтня 2026 року на Полтавщині.

Тоді магнітуда землетрусу становила 3,2, а осередок залягав на глибині близько восьми кілометрів.

Полтавщина загалом залишається одним із регіонів, де фіксують сейсмічну активність. Серед районів із підвищеною активністю також називають Карпати.

Інші події, про які повідомляли раніше:

• 18 вересня в Самбірському районі Львівської області зафіксували землетрус магнітудою 2,0 на глибині близько трьох кілометрів;
• 22 червня поблизу Криму відбулася серія землетрусів, найпотужніший із яких мав магнітуду 4,5;
• 17 травня на Полтавщині зареєстрували землетрус магнітудою 2,6 на глибині близько чотирьох кілометрів.

Ці випадки демонструють, що сейсмічна активність в Україні існує, хоча її інтенсивність і частота суттєво відрізняються залежно від регіону.

Що робити, якщо ви відчули поштовхи

Навіть якщо причина коливань невідома, важливо не панікувати та дотримуватися базових правил безпеки. Якщо поштовхи почалися, варто:

1. Відійти від вікон, скляних дверей, дзеркал і предметів, які можуть впасти.

2. Не користуватися ліфтом.

3. За можливості сховатися біля внутрішньої несучої стіни або під міцним столом, захистивши голову та шию.

4. Не вибігати на сходи під час сильних коливань, оскільки вони можуть бути небезпечною зоною.

5. Після завершення поштовхів перевірити, чи немає пошкоджень, запаху газу, задимлення або інших ознак небезпеки.

6. Якщо будівля має видимі пошкодження або перебувати всередині небезпечно, вийти на відкрите місце, подалі від фасадів, балконів, дерев і ліній електропередач.

У разі загрози життю потрібно телефонувати до екстрених служб.

 Що відомо про нічне явище станом на 10 листопада

Нічні повідомлення про поштовхи в Києві, Дніпрі, Вінниці та Житомирі привернули увагу через масштаб географії та незвичні свідчення очевидців.

Однак наразі немає офіційно підтвердженого землетрусу в Україні, а даних для визначення його магнітуди, глибини та епіцентру недостатньо.

Так само поки не встановлено, чи мали всі повідомлення спільну причину. Тому називати нічне явище землетрусом або пов’язувати його з конкретною сейсмічною подією передчасно.

Водночас інформація про можливість землетрусів інтенсивністю до семи балів в окремих районах України нагадує про необхідність контролювати стан будівель та дотримуватися вимог сейсмічної безпеки. Для Києва й Дніпра це питання має практичне значення, особливо з огляду на стан частини міської забудови та пошкодження інфраструктури внаслідок війни.

Джерело інформації: 44.ua