Морпіх з Маріуполя пройшов 4 роки російського полону, де навчав побратимів англійської

Морський піхотинець із 36-ї окремої бригади, захисник Маріуполя Іван Калініченко провів у російському полоні чотири роки та два місяці.

Перебуваючи в неволі — зокрема у найжорсткіших колоніях Донецька, Оленівки, Старого Оскола та Мордовії, — українські оборонці підтримували один одного, вивчаючи пошепки англійську мову. Останнім вивченим словом перед обміном стало «свобода», пише Суспільне.

Іван мріяв стати військовим із дитинства, а після закінчення Національного університету «Одеська морська академія» чітко спрогнозував початок повномасштабного вторгнення. Ранок 24 лютого 2022 року зустрів його в Маріуполі після чергування.

Війна, так війна. Треба виконувати свої обов’язки, — згадує свій стан на той момент 22-річний військовий.

Зв’язок із рідними під час найгарячіших боїв обмежувався короткими повідомленнями «Все ОК» щодня, адже часу на розмови не було. Після боїв на заводі імені Ілліча група військових намагалася прорватися до підконтрольної Україні території. Вони пройшли пішки 70 кілометрів полями та річками, проте через зраду одного з учасників групи, який вивів їх на ворожий патруль, опинилися в оточенні та потрапили в полон 14 квітня 2022 року.

Побут у російських в’язницях супроводжувався жорстоким тиском, хронічним голодом та нелюдськими умовами:

Донецьк: у камері розміром три на п’ять метрів утримували близько сорока людей на металевих нарах із моргу. Через спеку й відсутність води люди масово втрачали свідомість. Слідчі вибивали з військових неправдиві зізнання у вбивствах за допомогою побоїв, електрошокерів та інших видів тортур.

Мордовія: найважчий етап тривалістю понад два роки. Полоненим суворо забороняли розмовляти, змушуючи спілкуватися виключно пошепки під загрозою жорстоких побиттів. Умови утримування спровокували спалахи важких захворювань серед українців.

Щоб зберегти розсудливість в інформаційному вакуумі та умовах постійного стресу, Іван у пам’яті створив цілий сюжет роману про Другу світову війну, який переказував побратимам, а також писав вірші.

Ранок 26 червня 2026 року почався зі звичного повторення англійських слів пошепки, проте згодом камеру відчинили та оголосили про збори. Після етапування та проходження процедур обміну військовий нарешті зміг зателефонувати мамі.

Наразі Іван Калініченко проходить курс медичної та психологічної реабілітації у Львові: займається з психотерапевтом, відвідує заходи, вивчає ремесла та подорожує Карпатами.

Джерело інформації: агентство “Великий Київ”