Масштабний інтернет-блекаут у Києві: фантастика чи цілком реальний сценарій

«Парковий» знищено, інші дата-центри пошкоджені: чи може Київ залишитися без інтернету.

У Києві протягом останніх днів під ударами опинилися одразу кілька об’єктів цифрової інфраструктури. Після пошкодження дата-центрів проблеми з інтернетом уже відчули близько 100 тисяч домогосподарств у столиці та області, а 1 жовтня стало відомо про повне припинення роботи дата-центру «Парковий». Чи може серія таких атак призвести до масштабного інтернет-блекауту та що відбуватиметься з цифровими сервісами Києва, якщо удари продовжаться?

У Києві вже пошкоджено кілька дата-центрів

Перші масштабні перебої сталися після атаки 23 вересня. За даними Міністерства цифрової трансформації, проблеми з доступом до інтернету виникли приблизно у 100 тисяч домогосподарств Києва та прилеглих районів. Російські удари пошкодили обладнання кількох київських інтернет-провайдерів.

На цьому атаки не припинилися. 25 вересня був пошкоджений дата-центр Datagroup у Києві. Компанія повідомила, що клієнтські дані збереглися, а сервіси продовжили працювати з резервних майданчиків.

Наступного дня серйозних пошкоджень зазнав дата-центр DC|COSMONOVA. Компанія заявила, що київський майданчик більше не працюватиме, водночас фахівці продовжили переносити та відновлювати частину сервісів.

А 1 жовтня стало відомо про критичні пошкодження дата-центру «Парковий». У компанії заявили, що відновлення сервісів на цьому майданчику неможливе. Дані клієнтів при цьому розгорнули на резервних майданчиках у ЄС.

Тобто йдеться вже не про одиничний збій, а про серію ударів по різних елементах цифрової інфраструктури столиці.

Що насправді відбувається, коли пошкоджують дата-центр

Дата-центр — це фізичний майданчик, де розміщуються сервери, системи зберігання інформації, мережеве обладнання та інша інфраструктура, необхідна для роботи цифрових сервісів. Тому його пошкодження не обов’язково означає, що «вимкнеться весь інтернет». Якщо компанія має резервні майданчики, дані та сервіси можна перенести туди.

Саме це сталося у випадку Datagroup та «Паркового»: частину сервісів вдалося перевести на резервну інфраструктуру.

Але є важливий нюанс. Резервна копія даних і резервний канал зв’язку — не одне й те саме. Навіть якщо інформація збережена, користувач повинен мати можливість підключитися до сервісу. Якщо пошкоджені мережеві вузли або канали передачі даних, доступ може бути втрачений.

Саме тому після атаки користувач може зіткнутися не лише з повним зникненням інтернету, а й із частковими проблемами: один сайт працює, інший — ні; відео не завантажується, але месенджери працюють; один провайдер має проблеми, а сусідній — ні.

Що може постраждати через проблеми з дата-центрами

Для пересічного киянина дата-центр здається чимось далеким, поки після атаки раптом не перестають працювати звичні сервіси.

У разі пошкодження мережевої або серверної інфраструктури проблеми потенційно можуть торкнутися:

• домашнього та корпоративного інтернету;
• сайтів і мобільних застосунків;
• онлайн-сервісів компаній;
• хмарних платформ і систем зберігання даних;
• роботи медіа та стримінгових платформ;
• окремих цифрових сервісів міста;
• систем онлайн-оплати, зокрема пов’язаних із транспортом;
• внутрішніх систем бізнесу.

Показовий приклад уже є. Після пошкодження Cosmonova проблеми виникли, зокрема, з частиною відеоплеєрів на сайті «Суспільного», а аналогічні перебої фіксували інші медіа.

Це демонструє головне: удар по одному фізичному об’єкту може бути помітним для людей, які навіть не знають про існування цього дата-центру.

Чи може Київ повністю залишитися без інтернету

Повне одночасне зникнення інтернету в усьому Києві — значно складніший сценарій, ніж вихід з ладу одного дата-центру. Причина в тому, що міська цифрова інфраструктура розподілена між різними провайдерами, операторами, мережами та фізичними майданчиками. Частина даних та обладнання також може перебувати за межами Києва або України. Тому пошкодження одного вузла саме по собі не означає автоматичного відключення всієї столиці.

Ризик зростає, якщо одночасно або послідовно виводиться з ладу кілька взаємопов’язаних об’єктів. Тоді резервні системи повинні не просто зберегти дані, а й перенаправити трафік, забезпечити достатню пропускну здатність та витримати додаткове навантаження.

За оцінкою директора Лабораторії комп’ютерної криміналістики Cyberlab Сергія Денисенка, повне зникнення інтернету в Україні наразі малоймовірне саме через велику кількість дата-центрів, провайдерів і мобільних мереж, а також розміщення частини інфраструктури за кордоном.

«Росіяни хочуть створити блекаут у розрізі повного припинення телекомунікаційних послуг. Це елемент кібервійни. Вони використовують у тому числі й фізичні атаки на нашу інфраструктуру, знищення дата-центрів. Водночас ситуація, яка наразі склалася, не є критичною», – сказав Денисенко.

Що робить Київ

У КМВА 29 вересня повідомили, що в столиці працюють над додатковим захистом дата-центрів після того, як стало зрозуміло, що російські удари спрямовуються і на цифрову інфраструктуру. За словами речниці КМВА Катерини Поп, місто разом із Повітряними силами та державними структурами працює над захистом таких об’єктів. Окремо шукають технічні рішення для забезпечення безперебійного зв’язку.

«Проводяться заходи з убезпечення дата-центрів після того, як виявили, що ворог буде цілити по зв’язку. Наразі проводяться роботи стосовно захисту спільно із Повітряними силами та керівництвом держави. Також шукається технічне рішення, яке дозволить забезпечити безперебійність зв’язку», – зазначила Катерина Поп.

Тобто основне завдання зараз — зробити так, щоб пошкодження одного фізичного об’єкта не призводило до тривалого падіння цілої системи.

Що буде, якщо атаки продовжаться

Найбільша проблема для Києва — не втрата одного дата-центру, а накопичення пошкоджень. Якщо один майданчик виходить з ладу, його можна замінити резервним. Якщо пошкоджено кілька — навантаження переходить на інші об’єкти. Якщо ж атаки повторюються швидше, ніж інфраструктура встигає відновлюватися та перебудовувати маршрути, запас міцності системи поступово зменшується.

Для киян це може означати не обов’язково одномоментне «зникнення інтернету», а хвилі локальних і тимчасових проблем із різними сервісами.

І саме тому після останніх атак питання вже не лише в тому, чи можна одним ударом відключити Київ від інтернету. Важливіше — наскільки добре цифрова інфраструктура столиці зможе працювати після втрати одного, двох чи кількох ключових вузлів одночасно.

Джерело інформації: 44.ua