Будівлі колишнього Жовтневого палацу в Києві постановою суду мають повернути державі

Господарський суд Києва задовольнив позов столичної прокуратури про повернення державі будівлі колишнього Жовтневого палацу (нині Міжнародний центр культури і мистецтв). Прокурори наполягли, що цей комплекс, розташований на алеї Героїв Небесної Сотні,1, є пам’яткою культурної спадщини національного значення, не підлягає приватизації та може перебувати виключно у державній власності. 

Про це, як передає КВ, йдеться в повідомленні Київської міської прокуратури.

Як зауважили в прокуратурі, за даними Фонду державного майна, орієнтовна вартість комплексу, який є ще й одним із найбільших концертних майданчиків України, становить близько 1 млрд грн. 

У 1979 році будівля отримала статус пам’ятки національного значення. Вона включена до переліку об’єктів культурної спадщини, що не підлягають приватизації та можуть перебувати виключно у державній власності.

Попри це, наголосили у прокуратурі, Федерація професійних спілок України зареєструвала за собою право власності на будівлю. На думку прокурорів, її перебування у приватній власності створювало ризик подальшого відчуження.

У січні цього року Київська міська прокуратура звернулась з позовом до суду про повернення у державну власність пам’ятки національного значення – будівлі Міжнародного центру культури і мистецтв (раніше мав назву Жовтневий палац). 

Суд погодився з доводами прокурора та задовольнив позов про повернення пам’ятки державі. 

Нагадаємо, ще у вересні 2022 року Київська міська прокуратура через суд зобов’язала власника Жовтневого палацу укласти охоронний договір на пам’ятку культури. Договір  було укладено лише у 2025 році на виконання рішення суду.

Читайте: Суд зобов’язав Федерацію профспілок укласти охоронний договір на будівлю Жовтневого палацу в Києві

Довідково:  Будівлю палацу звели у 1838–1842 роках за проєктом архітектора Вікентія Беретті як корпус Київського інституту шляхетних дівчат. Згодом тут працювали різні державні установи.

З палацом пов’язані й трагічні сторінки української історії. У його стінах працівники НКВС розстрілювали представників української інтелігенції, серед яких Кость Буревій, Олекса Близько, Григорій Косинка, Тарас та Іван Крушельницькі, Дмитро Фальківський.

Читайте: Суди та кримінальні справи: що відбувається зі старовинною будівлею Ткацького цеху на столичному Подолі

Фото:  Київська  міська прокуратура

КиївВлада

Олександр Попов

Джерело інформації: агентство “КиївВлада”