Вісім мільярдів, «справа Бахматова» та битва за піар: що відбувалося в Київраді 23 жовтня

Вісім мільярдів, «справа Бахматова» та битва за піар: що відбувалося в Київраді 23 жовтня

Колаж: Каштан NEWS

Усупереч звичаю депутати працювали майже цілий день

Пленарне засідання Київради 23 жовтня загалом тривало майже шість годин – фактично рекордний показник за останні часи, коли депутати звикли розбігатися вже через півтори-дві години після початку роботи. Частина засідання пройшла у режимі секретності: у сесійній залі обговорювали стан готовності Києва до опалювального сезону. Однак навіть та частина, яка залишилася доступною для широкого загалу, виявилася достатньо цікавою.

Що відбувалося в сесійній залі цього четверга – читайте в свіжому огляді Каштан NEWS.

КМДА. Фото: Каштан NEWS

Обіцянка-цяцянка

Уже на початку засідання набув розголосу неприємний сюрприз: як з’ясувалося, Віталій Кличко досі не підписав нові антикорупційні правила роботи земельної комісії, які Київрада ухвалила ще два тижні тому – 9 жовтня.

Депутатка від фракції «ЄС» Вікторія Пташник поцікавилася в мера, чи не пов’язана ця затримка з проєктом рішення, у якому Кличко висунув на посаду голови земельної комісії «ударівця» Олеся Маляревича замість його колишнього однопартійця Михайла Терентьєва, який нині перебуває під слідством.

«Нещодавно з’явився проєкт за вашим авторством, де ви подаєте нового кандидата на посаду голови земельної комісії. Депутата, який, за даними руху «Чесно», голосував та підтримував 13 з 15 «туалетних» схем, який не підтримував антикорупційні земельні правила і не голосував за скасування «туалетної» схеми на Героїв Севастополя», – звернулася до Кличка Пташник.

Вікторія Пташник. Фото: скриншот із трансляції засідання сесії Київради

У відповідь міський голова плутано послався на те, що «земельна комісія повинна працювати».

«Я вважаю, що ті депутати, які працювали до того моменту, як у нас там було переформатування, повинні також відпрацьовувати і робити велику кількість тих документів, які вже пройшли всі питання. Зараз велика доля уваги всієї спільноти до тих питань, щоб ніяких питань і недоліків не було, і, вважаю, що комісія повинна працювати за новими правилами, які ми затвердили», – заявив Віталій Кличко, так і не пояснивши, чому ці нові правила досі не підписав.

«Повторник» Бахматов

Також депутати намагалися знову винести на голосування проєкт звернення до Президента та Першої леді щодо звільнення голови Деснянської РДА Максима Бахматова. Як уже писав Каштан  NEWS, 27 серпня між Бахматовим та заступницею Кличка, членкинею фракції «УДАР» Ганною Старостенко виник конфлікт. Під час  публічного квартального звіту Бахматова Старостенко намагалася зайняти його місце  на трибуні та вихопити мікрофон, однак той  завадив їй це зробити.

Максим Бахматов, голова Деснянської РДА

Голосів за звернення щодо звільнення Бахматова в сесійній залі не знайшлося: за відповідний проєкт рішення проголосували лише 58 депутатів.

Економічний експеримент від «УДАРу» та тарифи на воду

Зате решта звернень від імені Київради пройшла «на ура»: зокрема, депутати підтримали звернення до Кабінету Міністрів та Верховної Ради України з пропозицією запровадити експериментальну податкову модель «Вільна гривня».

Як пояснив у сесійній залі автор проєкту рішення, депутат від «УДАРу» Ігор Опадчий, експеримент базується на ідеях німецько-аргентинського економіста першої половини XX століття Сільвіо Гезеля. Основна ідея полягає в тому, що для активізації економіки потрібно змусити власників капіталу витрачати або інвестувати гроші, а не зберігати їх. Для цього Гезель запропонував запровадити демередж – механізм примусового зменшення вартості грошового залишку, який лежить «без дії».

Ігор Опадчий. Фото: партія «УДАР»

На практиці цю ідею спробували втілити у 1932-1933 році в австрійському містечку Вьоргль: під час економічної кризи замість податків місцева влада запровадила локальну валюту та спеціальні марки, які містяни щомісячно наклеювали на банкноти. Без таких марок банкнота втрачала чинність, що спонукало власників швидко її витрачати або сплачувати авансом податки. За словами Опадчого, це значно активізувало грошовий обіг у місті та місцеве виробництво, скоротило безробіття та дозволило реалізувати інфраструктурні проєкти.

У сучасній Україні автор проєкту пропонує запровадити для бізнесу замість податків спеціальні рахунки, з яких щомісяця автоматично списуватиметься певний відсоток коштів, що дозволить заощадити на функціонуванні податкової системи. Це нововведення, на думку Опадчого, має бути добровільним та може існувати паралельно з чинною податковою системою.

Судячи з реакції депутатів у залі, ідея повторити експеримент, проведений майже сто років тому в австрійському містечку, особливого захвату у них не викликала. Однак позафракційник Володимир Яловий заспокоїв депутатський корпус, натякнувши, що це рішення, власне, нічого не значить.

«Ми звертаємося до Верховної Ради, це не остаточне рішення. Можна про відсотки та ще щось розмірковувати, але це повинно простимулювати державні органи звернути увагу на цю проблему і, можливо, розробити засоби, щоб активізувати гроші, особливо у нашій країні. Тому я попросив би підтримати дане рішення з метою того, що дана проблема існує і її треба детально розглядати», – закликав Яловий.

Володимир Яловий. Фото: Facebook

Вочевидь, ці втішні аргументи дійсно переконали депутатів, тому проєкт Опадчого зрештою підтримали 85 голосами.

Також сесійна зала без суперечок підтримала прохання до уряду зменшити тарифи на холодну воду для будинків з індивідуальними тепловими пунктами. Окремо Київрада ухвалила Положення про часткове відшкодування витрат на улаштування та капітальний ремонт систем протипожежного захисту в багатоквартирних будинках – згідно з ним місто обіцяє компенсувати до 50 відсотків вартості проєктної документації (але не більше встановленого ліміту) та до 50 відсотків вартості робіт на облаштування або капремонт систем пожежної сигналізації, оповіщення та пожежогасіння.  

Всі рівні, але деякі рівніші

Набагато більший ажіотаж серед депутатів викликав проєкт рішення авторства голови фракції «Слуга народу» Андрія Вітренка «Про забезпечення інформування депутатського корпусу щодо публічних заходів, пов’язаних із передачею допомоги в рамках виконання міської цільової програми «Захисник Києва».

Суть проєкту полягає в забезпеченні права депутатів усіх фракцій брати участь у публічній передачі допомоги для ЗСУ. Однак фракція «УДАР» передбачувано не стала голосувати за пропозицію Вітренка, і проєкт набрав лише 52 голоси.

«Київська міська рада представляє киян, і ви маєте право бути присутніми під час передачі допомоги, за яку ви голосуєте і яку ви організуєте Збройним Силам України. Там мають бути присутні депутати всіх фракцій, а не лише фракції, яка представляє політичну партію «УДАР», – звернувся Андрій Вітренко до присутніх у сесійній залі.

Андрій Вітренко. Фото: kmr.gov.ua

У відповідь «ударівець» Володимир Бондаренко заявив, що публічне інформування депутатів про час і місце передання допомоги ЗСУ несе в собі безпекові загрози. Після цього депутат від «Єдності» Ваган Товмасян поцікавився у Віталія Кличка, яким чином інформування про такі речі депутатів від «УДАРу» не несе безпекових загроз, а інформування депутатів інших фракцій, навпаки, несе. Кличко ж, зі свого боку, послався на те, що для передачі допомоги він виїжджає безпосередньо на фронт.

«Переважну більшість техніки та оснащення ми передаємо безпосередньо на лінії зіткнення. Техніка і обладнання передається виключно від громади міста Києва, не від Кличка, не від якої політичної сили. Також час чи місце передачі техніки тим чи іншим військовим частинам несе небезпеку, якщо така інформація буде розповсюджуватись. Є достатньо велика небезпека для тих людей, які перебувають у тому чи іншому місті», – сказав Віталій Кличко.

Віталій Кличко під час засідання Київради. Фото: скриншот трансляції

На це позафракційник Михайло Наконечний зауважив, що якщо справа дійсно є настільки небезпечною, то доцільно, щоб міський голова також не «світився» публічно під час передачі допомоги.

«Визначтеся: або це треба робити так, щоб ніхто не знав, або потрібно запрошувати всіх. Хто зможе, той прийде. Тому давайте або робити добрі справи тихо, без піару, або визначаємо, що депутати мають право брати участь разом, від громади», – запропонував він.

На додачу до пропозиції Наконечного представник «Батьківщини» Володимир Слончак запропонував Кличку дати доручення не висвітлювати процес передачі в медіа, підпорядкованих КМДА.

«Як правильно сказав мій колега, гарні речі люблять тишу. Ми дійсно допомагаємо, але будемо робити це тихо. Будь ласка, Віталію Володимировичу: щоб комунальні засоби масової інформації не розповсюджували факт передачі того чи іншого обладнання», – звернувся Слончак до Кличка.

Володимир Слончак. Фото: КМДА

Коментувати цю пропозицію міський голова не став, однак у перебігу обговорення таки був вимушений дати протокольне доручення інформувати про час та місце передачі допомоги ЗСУ голів фракцій та позафракційних депутатів.

Наша пісня гарна й нова

Уже надвечір Віталій Кличко зробив чергову спробу повернути лихопомні вісім мільярдів гривень, які, як вважає мер, Верховна Рада у серпні незаконно спрямувала з бюджету столиці до державного бюджету. Як відомо, Київ має найбільший бюджет з усіх міст України: цього року він дорівнює майже 100 мільярдів гривень, причому велика кількість грошей традиційно залишається неосвоєними. Зокрема,  у вересні цього року Кличко був вимушений визнати, що з чотирьох мільярдів гривень, виділених районним державним адміністраціям на ремонт укриттів, використано в кращому випадку лише 20 відсотків.

Голосування в Київраді. Фото: скриншот трансляції

Утім  ділитися «своїми» коштами з державою мер не налаштований, тому не залишає спроб оскаржити серпневе рішення парламенту. У результаті на розгляд Київради 23 жовтня було винесено проєкт звернення до Верховної Ради з проханням повернути до київського бюджету перерозподілені кошти, які, за запевненнями Кличка, мають піти на зміцнення обороноздатності столиці.

Тим не менш, успіху в сесійній залі цей проєкт не мав: за нього проголосувало лише 52 депутати. Після цього Віталій Кличко попросив провести сигнальне голосування, яке виявило, що в залі немає кворуму. Зважаючи на це, мер оголосив перерву, на чому засідання 23 жовтня фактично завершилося.

Костянтин МИХАЙЛЕНКО

Читайте також: «У Кличка збираються витратити 4 млрд гривень на сумнівні закупівлі», – Андрій Вітренко.

Джерело інформації: Київ 24 NEWS