Пронін у Верховній Раді прокоментував будівництво фортифікацій на Донеччині

Посадовець підкреслив, що всі ціни на будівельні роботи затвердила «Укрдержбудекспертиза». Хід будівництва контролювали представники військової адміністрації Донецької області, військові інженери Міноборони, правоохоронці та Полтавська ОВА. Додатково залучались фахівців Національного наукового центру ім. Бокаріуса, які підтвердили обсяги, якість та вартість робіт

4 вересня у Верховній Раді колишній голова Полтавської обласної військової адміністрації Філіп Пронін прокоментував розслідування депутата Ярослава Железняка про можливі розкрадання коштів та імітацію будівництва фортифікаційних споруд на Донеччині.

За його словами, інформація про втрату позицій через неякісні укріплення не відповідає дійсності — ці рубежі тримають Збройні сили України.

Посадовець підкреслив, що всі ціни на будівельні роботи затвердила «Укрдержбудекспертиза». Хід будівництва контролювали представники військової адміністрації Донецької області, військові інженери Міноборони, правоохоронці та Полтавська ОВА. Додатково залучались фахівців Національного наукового центру ім. Бокаріуса, які підтвердили обсяги, якість та вартість робіт.

— Припущення про вкрадені 200 млн грн не відповідає дійсності. Загальна вартість робіт склала 375 млн грн, з яких 5,5 млн вдалося зекономити, — зазначив екскерівник області.

Він також спростував заяви про використання «компаній-прокладок». За його словами, підприємство «Прімум актив» — це завод із виробництва залізобетонних конструкцій, який виготовив понад половину необхідних тетраедрів. Загалом до проєкту залучили чотири заводи.

Якість лісоматеріалів підтвердив Науково-дослідний інститут будівельного виробництва. Усі тетраедри на суму 35 млн грн доставили та встановили на визначених локаціях.

Що передувало

3 вересня народний депутат України Ярослав Железняк оприлюднив розслідування щодо можливих привласнень 200 млн грн на будівництві Полтавською обласною військовою адміністрацією фортифікацій на Донеччині. Железняк вказує, зокрема, на зв’язок підрядника «Енкі констракшн», що опікувалось будівництвом конструкцій з екскерівництвом обласної адміністрації — «настільки тісні, що оформлювати липові документи чиновникам Полтавської ОВА допомагає сам засновник фірми, яку найняли будувати фортифікації». У розслідуванні описали роботу фірми-прокладки «Прімум Актив», у якої купувались будматеріали, і можливі переплати на кілька десятків мільйонів гривень, а також про оформлення необґрунтованих додаткових і фіктивних послуг та матеріалів. 

У коментарі «Кременчуцькому Телеграфу» Філіп Пронін заявив, що:

«Усі наведені Железняком твердження є безпідставними. Для Полтавської ОВА питання будівництва фортифікаційних споруд у Донецькій області було і залишається справою репутації та відповідальності перед військовими».

Він також зазначив, що «усі кошториси проходили ретельну перевірку незалежними експертами, які не виявили порушень. додатково була проведена експертиза Харківського науково-дослідного інституту ім. Бокаріуса, яка підтвердила правильність виконаних робіт».

— Але головним підтвердженням якості стало те, що на кожному етапі будівництва роботи перевіряли та приймали саме військові. Всі об’єкти зведено в повному обсязі, належної якості та у визначені строки, — сказав у коментарі ексначальник ОВА.

Зазначимо, що мова йде про 16 закупівель Полтавської ОВА на будівництво фортифікаційних споруд у Донецькій області. У період з лютого по березень 2024 року обласний департамент оприлюднив тендери на будівництво фортифікаційних споруд на загальну суму понад 372 млн гривень. З державного бюджету для Полтавської області на будівництво захисних споруд виділили 221 млн 626 тисяч гривень.

Наприкінці 2024-го стало відомо, що Бюро економічної безпеки розслідувало можливе розкрадання бюджетних коштів, що виділялись на будівництво фортифікаційних споруд у Донецькій області. Як було вказано в ухвалі суду, чиновники департаменту будівництва, містобудування і архітектури Полтавської обласної військової адміністрації завдали збитків бюджету, ймовірно, на понад 3 млн гривень.

Джерело інформації: Телеграф