Подільський міст без документів: хто приховує правду та в чому небезпека

Подільський міст без документів: хто приховує правду та в чому небезпека

Колаж: Каштан NEWS

Минув майже рік відтоді, як запустили рух Подільсько-Воскресенським мостом. Тридцять років – з моменту початку його будівництва. Цей пам’ятник корупції відкрили торік без належних дозвільних документів. А через кілька місяців запустили рух усіма смугами – так само не ввівши міст в експлуатацію

Нашим журналістам удалося з’ясувати кричуще: міст і досі не має дозвільних документів. Чому рух Подільсько-Воскресенським мостом досі є незаконним і які ризики це створює? А також – як, попри урочисте відкриття, Подільський міст продовжує поглинати мільярди з бюджету столиці. Про це йдеться в новому випуску  ютуб-проєкту «В тіні каштана».

Подільський мостовий перехід – один із найдорожчих довгобудів столиці. Його вартість уже впевнено наближається до цифри в 20 мільярдів гривень. Тільки за каденцію Віталія Кличка на міст витратили понад 10 мільярдів гривень. Тим часом, за даними СБУ, могли вкрасти майже 153 мільйони.

Після відкриття мосту в грудні 2024 року журналісти звернулися до Держбудінспекції. Міст відкрили самовільно. Без дозволів, випробувань та без введення в експлуатацію.

Віталій Кличко на Подільсько-Воскресенському мосту. Фото: КМДА

І якщо ви думали, що за майже рік ситуація якось змінилась – то ні. Журналісти знову звернулися із запитом до Державної інспекції містобудування і архітектури і з’ясували, що ніяких перевірок міст не проходив і дозволу на введення в експлуатацію так і немає досі. Ось цитати вже з нового листа в жовтні 2025 року.

Подільсько-Воскресенський міст. Фото: КМДА

«Шляхом перевірки відомостей, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності та його архівній складовій частині, за параметром пошуку «об’єкт будівництва: Подільсько-Воскресенський мостовий перехід»; «вид документа: документ, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів», інформації та документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання, станом на дату надання відповіді не виявлено».

Проте в інспекції уточнили, що необхідні документи можуть бути надані й самою КМДА – зокрема Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва. Але це стосується лише тих об’єктів, які за класом наслідків належать до категорій СС1 і СС2.

Що це означає?  Якщо коротко, то це своєрідні категорії, відповідно до яких визначається масштаб можливих ризиків в разі руйнування або виведення з ладу споруди. 

СС1 – це незначні наслідки, до цієї категорії відносяться приватні будинки, багатоквартирні до чотирьох поверхів і малі громадські споруди, такі як, наприклад, кафе.

СС2 – середні наслідки – це будівлі, зокрема й будинки до 73,5 метрів, готелі, бізнес центри, а також будівництва в охоронних зонах.

СС3 – значні наслідки. Цей клас застосовується для великих і критично важливих об’єктів, що мають потенціал спричинити значні економічні, соціальні та екологічні збитки в разі аварії.

І Подільський міст є об’єктом підвищеної складності та відповідальності, тобто його несправність викличе відчутні наслідки, зокрема: 

– великі економічні збитки для міста і держави;
– серйозні порушення транспортного сполучення;
– можливі жертви серед людей;
– негативний вплив на довкілля.

Макет мосту. Фото: Заварзін / Wikimedia commons

Тож Подільсько-Воскресенський мостовий перехід, як і будь-який об’єкт будівництва і складова інфраструктури, належить до класу наслідків СС3 (значні). Тому КМДА не може самостійно видати дозвіл на його експлуатацію. Але КМДА як замовник робіт і будівництва має ініціювати відповідне звернення та отримати дозвіл на введення в експлуатацію. Звісно, це трохи складніше, ніж просто відкрити рух мостом.

Та цікаво й те, що в реєстрі об’єктів будівництва інформації про цей обʼєкт взагалі немає. Міст ось є, а в реєстрі немає.

Прихована загроза

То чому це так важливо? Може здатися, що відсутність дозволів – лише технічна формальність або неврегульовані бюрократичні нюанси. Однак дозвіл на введення в експлуатацію – це не просто папірець.

«Вони не можуть ввести міст в експлуатацію, тому що внесли занадто багато змін. Ці правки стосувалися навіть трасування, його повертали, змінювали. А такі зміни можна оформити лише через внесення коригувань до Генерального плану. Але Генплану-2025 так і не ухвалили, а до чинного, від 2002 року, вносити зміни неможливо. Тож завершити процедуру вони просто не зможуть», – зазначає архітектор, голова Українського товариства охорони пам’яток історії та культури м. Києва (УТОПІК) Анатолій Фролов.

Анатолій Фролов. Фото: UA.tv

Тобто Подільсько-Воскресенський міст, найімовірніше, не проходив жодних обов’язкових перевірок. Ні на надійність конструкцій, ні на якість дорожнього полотна, ні на стійкість до критичних навантажень.
І це питання не лише безпеки – це питання відповідальності.

«Якщо об’єкт недобудований, він лишається об’єктом будівництва, і жодних формальних відповідальностей не настає. Лише після введення в експлуатацію, коли підписи поставлені, будь-яка перевірка може контролювати обсяги робіт та витрати. І якщо станеться будь-яка аварія чи пошкодження, відповідати буде той, хто прийняв об’єкт на баланс – тобто міська влада», – наголошує транспортний планувальник, директор компанії «Про мобільність» Дмитро Беспалов.

Простіше кажучи, не брати об’єкти на баланс – це найлегший спосіб уникнути відповідальності як у разі руйнування мосту, так і щодо розтрат коштів та зловживань.

Подільсько-Воскресенський міст. Фото: КМДА

Бо хто ж ризикне взяти на баланс цей памʼятник корупції, а разом з ним взяти на баланс і десятки кримінальних проваджень.

«Цей міст незаконно побудований. Якщо говорити про його назву, то це не просто Подільський міст, а Подільсько-Воскресенський, адже Поділ і Воскресенка – це дві різні точки. Якщо провести лінію на старому Генеральному плані, який діє й досі, побачимо, що окрім зеленої, синьої та червоної ліній метрополітену, існує ще й жовта лінія. Її почали будувати ще до 2012 року, при Чорновецькому, але потім забули, занедбали території і залишили проєкт напризволяще. Ідея об’єднати нову лінію, яка мала йти з Подолу через міст на Воскресенку, виникла пізніше. Проблема тут не війна, а непрофесійне управління містом, яке руйнує транспортну систему і те, що формувалося віками. Стільки грошей було вкрадено, що можна було побудувати чотири такі мости», – підкреслює Анатолій Фролов.

Детальніше дивіться в новому випуску ютуб-проєкту “В тіні каштана” за посиланням.

Джерело інформації: Київ 24 NEWS