Нова класика з Леонардо Ді Капріо: огляд на фільм «Одна битва за іншою»

24 вересня в кінотеатрах Полтави стартувала премʼєра фільму «Одна битва за іншою». Режисер Пол Томас Андерсон зібрав Леонардо Ді Капріо, Реджіну Холл, Шона Пенна, Чейз Інфініті та Тейану Тейлор для головних ролей в новій кримінальній драмі-трилері. Стрічку хвалять критики та рецензенти. Тож розберімося, за що кіно називають «справжньою беззаперечною класикою».

Про створення

Пол Томас Андерсон — режисер та сценарист фільму «Одна битва за іншою». Він відомий за стрічками «Нафта», «Майстер», «Примарна нитка» та «Магнолія».

Нову стрічку Андерсон створював за мотивами роману 1990 року Томаса Пінчона «Винокрай». Ідея фільму зʼявилася в Андерсона ще 20 років тому, а працювати на над її втіленням він почав у 2024 році. На стрічку витратили понад 130 мільйонів доларів.

«Одну битву за іншою» знімали в Техасі та Каліфорнії.

Рейтинги

«Одна битва за іншою» має високі рейтинги та оцінки від критиків. Алекс Годфрі в огляді для Empireonline називає стрічку класикою:

«Через кілька років, коли фільм транслюватимуть по телевізору пізно ввечері, глядачам буде важко відірватися. Це справжня беззаперечна класика».

Фото у матеріалі – це кадри з фільму «Одна битва за іншою»

Джейк Койл у медіа Associated Press називає кіно американським шедевром та зазначає, що він торкається актуальних політичних тем і зображує суспільство, де «насильство із застосуванням зброї, влада білих та депортація іммігрантів повторюються в безперервному танці, одночасно фарсовому та трагічному».

Критик Deadline Піт Хаммонд назвав фільм «неймовірним блиском» з поєднання політичної сатири, бойовика, комедії та сімейної драми.

Картина має 97 балів зі 100 можливих на Metacritic та 96% рейтингу на Rotten Tomatoes.

Сюжет (зі спойлерами)

«Одна битва за іншою» розповідає про революційне угрупування Франція 75, расизм, іммігрантів, білий супремасизм, сімейну драму та перестрілки. 

Революціонери допомагають іммігрантам та борються з забороною абортів. Франція 75 застосовує зброю і вибухівку та загалом поводяться як справжнісінькі екстремісти. Після вдалої допомоги іммігрантам бомбіст Боб Фергюсон та лідерка Перфідія з кодовим ім’ям Дика кицька закохуються один в одного. У них народжується донька Вілла. 

Та сімейне щастя не склалося. Перфідія хотіла свободи, змінювати світ і уваги від чоловіка, а Боб хотів спокійно ростити доню. Однак не це було  найбільшою проблемою: під час чергової операції Перфідію піймали. Ще на початку фільму расист та білий супремасист Стівен Локджоу зловив шалену, збочену гіперфіксацію на Перфідію, коли жінка погрожувала йому пістолетом під час допомоги іммігрантам. З того часу чоловік стежив за нею, не викривав її та змушував навідуватися до нього. Гидкішого персонажа годі й уявити, тож Шон Пенн чудово справився з роллю мерзенного шовініста.

Стівен пообіцяв звільнити Перфідію, якщо та здасть членів Франції 75. Жінка погодилася, проте втекла від нього до Куби та залишила красномовне послання мерзотнику «My pussy doesn’t belong to you». 

Батько з немовлям тікає в інший штат, пакуючи підробні документи. І все могло бути добре, але Стівену захотілося вступити в клуб Авантюристів. Це група старих мужиків на різних керівних посадах, які мають расистські, супрематистські, шовіністські, антисемітські погляди. Щоб стати членом цієї спільноти, потрібно бути 100% білим не євреєм без контактів з не білими. Стівен двоетапну перевірку на білого не пройшов, бо виявилося, що темношкіра Вілла його донька. Тож поганець вирішив ліквідувати Віллу, аби замаскувати сліди стосунків з темношкірою жінкою. А тим часом клуб Авантюристів вирішив вбити самого Стівена. 

Найнапруженіша частина фільму, де членкиня угрупування Франція 75 допомагає втекти Віллі від Стівена, ховаючи підлітка в соборі з монахинями-революціонерками. Боб накурився травичкою і не міг пригадати пароль, аби члени Франції 75 повідомили йому, де Вілла. У висновку Стівен викрадає дівчину, а Боб всіма правдами та неправдами її шукає. Як добре, що Вілла прокачалася в монахинь, тож змогла втекти від вбивць та застрелити Стівена. А потім її знайшов Боб.

Лиха людина довго живе, тож Стівен оговтується і йде до клубу Авантюристів брехати, що Перфідія його зґвалтувала. Ті посміялися з нього і вбили газом. А Боб з Віллою щасливо жили далі. 

Майбутня класика?

Місцями фільм наївний та має безліч кіношних умовностей, але це ковток свіжого повітря з цікавим сюжетом, дотепним гумором, гарною картинкою та акторською грою. Ідея з революціонерами та переслідуваннями захоплює, бо під час перегляду справді є відчуття «хоч би в цього бридкого Стівена нічого не вдалося».

Сюжет з Клубом Авантюристів прямолінійно, але яскраво показує проблему білого супремасизму. Дивитися на те, як пришелепкуваті діди чуманіють та вбивають собі подібних доволі цікавий досвід.

Критики хвалять сімейну драму в стрічці. Хоч більшу частину фільму Боб намагався знайти доньку, і вони були окремо один від одного, все ж їхні стосунки справді милі. Особливо хочеться виділити момент, коли Боб через травичку не міг зрозуміти, куди відвезли доньку. У тій частині фільму йому допомагає тренер Вілли з карате Сенсей Серджіо. Хоч Сенсей і грає роль бога з машини, але є дуже дотепним і цікавим.

Протягом майже трьох годин фільм не знуджує глядача, а навпаки приковує до екрана динамічними подіями, гонитвами та перестрілками. Довгий хронометраж дозволив гарно розкрити сюжет, «Одна битва за іншою» не перенапружує глядача, а з гумором розповідає просту та цікаву історію. Особливо атмосферно дивитися це на великому екрані, адже творці використовують VistaVision — кінематографічну систему, що використовує стандартну 35-мм кіноплівку, проте розташовану в апараті горизонтально. Це дає значно більший кадр порівняно зі стандартним фільмуванням.

Важко сказати, чи гідна «Одна битва за іншою» почесного звання «класика». Мабуть, це має показати час. Але розважити, зацікавити та захопити глядача фільм однозначно може.

«Матеріалісти» — рефлексія на сучасні стосунки: огляд прем’єри Ромком «Відпустка наосліп»: смішно, стереотипно чи все разом Розмита історія, нелогічний секс та фальшиві інтонації: чому не варто дивитися фільм «Малевич» «2000 метрів до Андріївки». Чому варто дивитися новий фільм Мстислава Чернова

Джерело інформації: Полтавська Хвиля