Наразі має бути зрозуміло, що Трамп не є і ніколи не буде союзником
Нинішні керівники ЄС страждають від відсутності довгострокового політичного бачення, лідерства та єдності. | Фото басейну Аарона Шварца/EPA Думка Жозепа Борреля Фонтеллеса, Гі Верхофстадта та Доменека Руїса Девеси
Жозеп Боррель Фонтеллес – колишній верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки. Гі Верхофстадт – колишній прем’єр-міністр Бельгії та президент European Movement International. Доменек Руїс Девеса – колишній євродепутат і президент Союзу європейських федералістів.
Для проєвропейців стало традицією намічати свій політичний курс із Вентотене, де Альтьєро Спінеллі написав маніфест “За вільну та об’єднану Європ ” Нагадуючи, що дух ніколи не був таким актуальним, як зараз.
Наш союз виглядає небезпечно роздробленим і слабким, застряг у ворожому внутрішньому та зовнішньому середовищі. Європа, де проживає лише 5 відсотків населення світу та збільшується економічний розрив з іншими великими державами, не лише стикається зі світом континентальних імперій, але й ризикує стати васалом Америки.
Це стало очевидним після невзаємних поступок США. Президент Дональд Трамп про витрати на оборону та торгівлю, а також прийняття Європою молодшої ролі у веденні війни в Україні. Крім того, від Гази до Нагірного Карабаху участь ЄС у конфліктах за кордоном стала в основному неактуальною через відсутність у нього надійного міжнародного авторитету чи єдності.
Усередині країни другий термін президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн був суперечливо відзначений скасуванням Зеленої угоди —, головного проекту її першого терміну —, ніби зміна клімату не погіршується. Комісія також запропонувала неперевершену багаторічну фінансову структуру без реального збільшення, таким чином пожертвувавши політикою згуртованості новими пріоритетами в оборонних продуктах і дослідженнях. Тим часом євроскептичні та єврофобні популістські ультраправі ніколи не були сильнішими в країнах-членах чи інституціях ЄС.
Нинішні керівники ЄС страждають від відсутності довгострокового політичного бачення, лідерства та єдності.
Наразі малоймовірний альянс симпатиків Трампа та ностальгічних атлантистів, здається, домінує як у Європейській Раді, так і в Комісії. Таким чином, переважаючою лінією було підлестити та заспокоїти президента США в надії контролювати шкоду, у свою чергу сприяючи нашій політичній, стратегічній та навіть економічній залежності від Вашингтона —, і це майже не працює.
Для Трампа контракти зобов’язують лише іншу сторону, а не його. І далеко не уникнути штрафних тарифів чи посилити свою підтримку України, згода витрачати 5 відсотків ВВП на оборону та купувати більше американської зброї та природного газу навіть не посилила його відданість колективній безпеці. Натомість, від угод з корисними копалинами до продажу зброї, це значною мірою стало суто транзакційною справою, заснованою на просуванні економічних здобутків США — і удачі.
Як це не парадоксально, але відсутність серйозної участі президента Росії Володимира Путіна в досягненні врегулювання шляхом переговорів перешкоджає спробі Трампа укласти угоду на умовах Москви.
Басейн фото Сергія Бобильова/Супутник/Кремль через EPA
Наразі має бути зрозуміло, що Трамп не є і ніколи не буде союзником. Його Америка є величезним геополітичним, економічним і культурним шоком для Європи. Але стати протекторатом США не є неминучим —, особливо враховуючи дедалі більше обурення громадської думки через низку поступок і принижень, свідками яких ми є.
Є альтернативний шлях. Пожвавлення проєвропейської більшості в трьох інституціях блоку —, зокрема в Європейському парламенті —, все ще може призвести до самовизначення нашої долі. Парламент має конституційну роль контролю над Комісією і може закликати до нового напрямку, оскільки він має повноваження осуджувати її. Для початку парламент міг би заблокувати зниження мит на американську продукцію —, що, безсумнівно, було б популярним серед виборців і означало б готовність Європи протистояти шантажу.
Крім того, нам потрібно зміцнити наш політичний союз, подолати кратію вето, яка дозволяє прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану блокувати військову допомогу ЄС Україні, і побудувати власну оборонну систему —, яка не залежить від США і може вселяти страх у Кремль.
Знову ж таки, ці рішення будуть досить популярними серед більшості громадян ЄС. Як сказав колишній президент Європейського центрального банку Маріо Драгі, ми не будемо геополітичною державою, просто перезапустивши наш внутрішній ринок і програму конкурентоспроможності. Нам потрібно стати федеральним союзом, який не буде обмежений вимогами одностайності чи відсутністю належної компетенції у зовнішній політиці та політиці безпеки.
Провідні країни-члени повинні негайно взяти на себе ініціативу розпочати активацію свого положення про спільну оборону та реформувати Договори в союзі з Парламентом, який має право накладати вето на бюджет. В іншому випадку коаліція бажаючих повинна започаткувати нове “Європейське оборонне співтовариство” з парламентським і фіскальним виміром і відкрита для всіх країн-членів, зацікавлених у приєднанні.
Якщо не буде вжито жодних дій і ми чекаємо наступної кризи, щоб імпровізувати важкі рішення, Європа як політичний проект ризикує загинути.