Київ в енергетичній кризі: чи можна було уникнути колапсу? Повний аналіз ситуації
Січень 2026 року став одним з найскладніших періодів для енергетичної інфраструктури Києва за останні роки. Після масованих атак на об’єкти енергогенерації та розподілу, столиця опинилася у стані техногенної кризи: тисячі будинків залишилися без опалення, водопостачання та електроенергії. У новому відео “В тіні Каштана” — спроба проаналізувати причини, наслідки та зробити висновки. Ми поспілкувалися Олексієм Кучеренком, колишнім міністром ЖКГ, першим заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг; Олегом Попенком, головою Спілки споживачів комунальних послуг України, радником заступника Кличка (2019-2020); Олександром Сергієнком, директором аналітико-дослідницького центру “Інститут міста”.
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі
Перейти до каналу KASHTAN NEWSАналітика та розслідування • Інтервʼю • Сильні історії
Хронологія подій
9 січня 2026 року — масована атака на енергетичну інфраструктуру Києва. У результаті понад 5 000 багатоквартирних будинків залишилися без опалення та електроенергії. Пошкоджені основні теплові електростанції та трансформаторні підстанції.
9-14 січня — масові відключення теплопостачання. За офіційними даними, було відімкнено близько 6 000 будинків для запобігання розриву труб.
20 січня — повторна атака на енергетичну інфраструктуру, що поглибила кризу.
Кінець січня — тривалий процес відновлення, коли сотні будинків досі залишалися без тепла через пошкоджені внутрішньобудинкові мережі.
Централізована система опалення: сила та слабкість
Київська система теплопостачання має централізований характер і залежить від трьох основних ТЕЦ:
- Дарницька ТЕЦ
- ТЕЦ-5
- ТЕЦ-6
Ця модель ефективна в мирний час, але стає критичною вразливою під час воєнних дій. Як зазначає колишній міністр ЖКГ Олексій Кучеренко, захистити такі об’єкти від ракет на 100% – неможливо. Тож вихід — захищати максимально як можемо та готуватися до найгірших сценаріїв.
За даними експертів, технічний стан теплотрас Києва потребує капітального оновлення:
Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг:
“Загалом там 2019 року поміняли 150 кілометрів [теплотрас]. А потрібно поміняти щонайменше 600-700 кілометрів. Тому проблема є, вона не вирішується”.
Важливий аспект кризи — втрата власної генерації. Олексій Кучеренко констатує:
“На жаль, надовго київська генерація там практично на нуль зведена, тобто місто не генерує електроенергії, відповідно, повністю залежить по електриці від зовнішніх джерел”.
Це створило ефект “енергетичної блокади”, коли навіть наявні ресурси не можуть бути доставлені через пошкоджену логістику передачі.
“Керуючі компанії”: управлінські недоліки та проблеми координації
Одним із найбільш дискусійних питань стала роль керуючих компаній. Їх функції та відповідальність залишаються нечіткими.
Олександр Сергієнко, директор “Інституту міста”, пояснює:
“Керуючі компанії виконують допоміжні функції. Основна функція теплопостачання виконана Київтеплоенерго… Максимум, за що відповідає керуюча компанія… це за своєчасне підключення будинків до тепла”.
Проте це питання викликає найбільше обурення у мешканців. Багато киян вважають, що саме керуючі компанії мали завчасно зливати воду з систем, перекривати крани та проводити профілактичні роботи. Збільшення тарифів вдвічі, за ідеєю, мало покращити ці послуги, але на практиці зміни не відчулися.
Олексій Кучеренко підтверджує цю точку зору:
“Ми рік тому підвищили вдвічі тариф. Ну і теоретично там мало би з’явитися більше кадрів, слюсарів, ремонтників… які мали би бути наближені максимально до кожного будинку”.
За словами Кучеренка, на диспетчерські служби керуючих компаній виділяється близько 100 мільйонів гривень щорічно, але ефективність цих витрат ставиться під сумнів.
Я до технарів, до роботяк жодних претензій не можу висловлювати. Я можу тільки до КМДА та до керівництва керуючих компаній. Якщо ти управитель, ти не просто слюсар, ти маєш максимально контактувати з замовником, тобто з мешканцями, зі споживачами, щоб їм надавати більш-менш адекватну інформацію. Бо саме КМДА організувало нам ці 10 монополій, 10 керуючих компаній. Саме Петро Пантелеєв головою за них і роботу має відповідати.
Когенераційні установки та міні-ТЕЦ: анонсовані, але не реалізовані
Однією з найбільш критикованих тем стала програма впровадження когенераційних установок, яка була анонсована ще у 2024 році.
Олег Попенко констатує:
“В Києві провели закупівлю на резервні джерела живлення наприкінці 2024 року, і ці газопоршневі установки до сих пор не встановлені”.
За його словами, 7 газопоршневих установок потужністю 125 МВт могли б частково вирішити проблеми опалення: “частина тих будинків, які потерпають зараз без тепла, без електроенергії, без води, вони могли бути заживлені”.
Це, мабуть, найболючіша тема. Ще у 2024 році міська влада анонсувала створення мережі міні-ТЕЦ для децентралізації енергосистеми. Два роки потому — зима 2026 року — і де ці установки? Чому вони не працюють, коли місту це потрібно найбільше?
Попенко наводить приклад:
“Якщо люди за півтора року не можуть встановити когенераційну установку, яку в тому ж Староконстантинові встановили там за 5-6 місяців і зробили це ще наприкінці 2024 року, а Київ, маючи все фактично, не змогли це зробити за півтора року, то це питання до керівників міста”.
Олексій Кучеренко розкриває додаткові деталі:
“Київ тільки витратився на укриття для них, бетонні… Вони, саме ці бетонні роботи, затягнули період, термін введення в експлуатацію і зробили додаткові складнощі для запуску”.
Також він зазначає, що частина обладнання не була закуплена, а отримана як допомога: “Не закупили, їм подарували”.
Місто отримало дороге обладнання безкоштовно, але не змогло навіть його встановити. Замість того, щоб швидко запустити установки для порятунку киян, влада зайнялася будівництвом дорогих бетонних укриттів, які лише затримали процес.
Програма “70 на 30”, яка передбачала виділення 200 мільйонів гривень щорічно на встановлення сонячних панелей, також піддається критиці. Як зазначає Попенко: “200 мільйонів на місяць, які витратили нам всі ці сонячні станції, які зараз не працюють. І не будуть працювати аж до березня”.
На його думку, ці кошти могли б бути спрямовані на закупівлю генераторів, яких “зараз катастрофічно не вистачає”.
Сонячні панелі взимку, коли сонця мінімум, а потреба в енергії — максимум. Логіка цієї програми під час енергетичної кризи викликає питання.
Чому іншим містам вдалося краще?
Олег Попенко описує підхід Харкова:
“Якби Києві керівництво було притомним і почало думати так, як вони думали в Харкові… Коли в Харків привезли, «Укрнафта» привезла свою газопоршневу турбіну, «Нафтогаз» виділив таку свою газотурбінну установку… Привезли декілька десятків, якщо не сотню, мобільних котельнят”.
Ключовим відмінністю стала координація з державними корпораціями та оперативне залучення ресурсів.
Президент України прямо сказав, що Київ погано підготувався. Мер Києва на це образився і назвав це “хейтом”. Але факти залишаються фактами: Харків, який знаходиться на першій лінії вогню, виявився готовішим до енергетичної війни, ніж столиця.
Житомир часто наводять як приклад ефективного управління, але Олександр Сергієнко застерігає від прямого копіювання:
“У Києві? Ну, я вам скажу, що точно не актуальне. Якщо будувати котельні на дерев’яній трісці, то ви зрозумієте, що Житомир стоїть на полісі, навколо ліси”.
Він також нагадує, що Київ має власний сміттєспалювальний завод “Енергія”, який “працює з кінця 80-х років і переробляє щороку 250 тисяч тонн сміття… опалюється в нас близько 80 тисяч квартир”.
Хоча прямий досвід Житомира не підходить для Києва через різницю в масштабах та ресурсах, головний урок полягає в іншому: місто використовує те, що має під рукою.
Чому рвуться труби та як з цим боротися?
Олександр Сергієнко детально пояснює, які будинків найбільш вразливі:
Найбільш безпечні — “хрущовки п’ятиповерхові, які не мають технічних поверхів. Там вся система теплопостачання схована в середину будинку… тому там імовірність замерзання дуже низька”.
Найбільш ризиковані — будинки з технічними поверхами, підвалами, а також “ті будинки, які ми маємо, у яких так званий подвійний контур. Там, де подача теплоносія і подача води здійснюється на верхній поверхні”.
Сергієнко каже, що масове поширення інформації про розриви труб — фейк:
“По-перше, не в багатьох будинках прорвало. Точно інформації такої немає. В інтернеті гуляє якесь фейкове фото, в під’їзді батарея луснула”.
Він наголошує, що в більшості київських будинків у під’їздах вже давно немає батарей, а реальні проблеми часто перебільшуються.
Для справедливості варто зазначити, що хоча експерт називає фото фейковими, батареї в під’їздах таки ще зустрічаються. Особливо в старих будинках. А серед постраждалих є як мешканці новобудов, так і старих панельок. Тому проблема реальна.
Експерти відзначають, що частина відповідальності лежить і на мешканцях. За словами Сергієнка, “мешканцям багатоквартирних будинків, особливо там, де є ОСББ, треба запитати і самих себе. Як ви самі підготували свій будинок?”.
Він наводить позитивні приклади: “У нас десь чотири з половиною тисячі багатоквартирних будинків, вони завдяки міським цілевим програмам… придбали собі і генератори живлення, і сонячні батареї, і накопичувачі”.
Перспективи
Олег Попенко дає неутішні прогнози:
“Я думаю, питання з електроенергії взагалі у нас вирішаться вже… тільки в березні, коли запрацюють сонячні електростанції… Ситуація з опаленням… я думаю, до кінця січня ситуація з опаленням в Києві буде дуже і дуже складною”.
Він також зазначає, що офіційні дані не відображають повної картини, бо КМДА не враховують локальні аварії, де фактично опалення відновлено, але не поступає до батарей.
“А ще є десятки, якщо не сотні будинків, в яких полювались труби… і в людей не буде тепла вже точно рік, а то і два”.
Кучеренко ж закликає депутатів Київради до посилення власної субʼєктності:
Хай депутати нарешті починають контролювати, бо депутати КМР взагалі, у мене таке враження, пливуть по течії, неспроможні контролювати дії свого виконавчого органу.
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі
Перейти до каналу KASHTAN NEWSАналітика та розслідування • Інтервʼю • Сильні історії
Приєднуйтесь до нас в Instagram! Слідкуйте за ексклюзивними матеріалами, цікавими історіями від Kashtan! Підписатися Ексклюзивні матеріали Останні новини Цікаві історії
Джерело інформації: Київ 24 NEWS