Корупція у КМДА і як її побороти: інтерв’ю з адвокатом Станіславом Борисом

Корупція у КМДА і як її побороти: інтерв’ю з адвокатом Станіславом Борисом

Колаж: Каштан.NEWS

Кожне з гучних кримінальних проваджень щодо розтрат, вчиненими чиновниками, містить зазвичай не один злочин

Чиновники КМДА вимагали зі столичного перевізника по 40 000 гривень щотижня за право возити пасажирів. Колишній керівник «Київпастрансу» отримав підозру через заволодіння 1,8 млн гривень під час ремонту гуртожитку. Посадові особи «Київміськсвітла» спільно з представниками підрядника заволоділи понад 1,4 млн гривень під час ремонту будівель комунального підприємства. Посадовцям КМДА загрожує до 5 років в’язниці за продаж «труби» біля Центрального залізничного вокзалу. Колишньому керівництву Лісового кладовища пред’явлено підозру у розтраті понад 2 млн гривень під час будівництва колумбарної стіни.

Це лише невелика частка корупційних скандалів за участю столичних чиновників, які стали відомі громадськості за останній час. Як саме правоохоронці викривають хабарників і казнокрадів? Як звичайні громадяни можуть із цим допомогти? Чому вироків іноді доводиться чекати роками і чому так мало посадовців сідають за ґрати? Про все проєкт «Каштан.Інтерв’ю» поговорив зі Станіславом Борисом, адвокатом та керуючим партнером адвокатського об’єднання «Відар».

«Кожне з цих проваджень зазвичай містить навіть не один злочин»

– Дивлячись на динаміку, дивлячись на те, що об’єктивно правоохоронні органи в цій частині працюють, можна на превеликий жаль очікувати і поповнення цього списку. Можна згадати ще гігантів корупційних схем Києва – починаючи від Подільсько-Воскресенського мосту, в який фактично вже було влито мільярди гривень протягом всіх цих років, і він на сьогодні фактично не введений в експлуатацію, і закінчуючи славнозвісним метро на Виноградар, де також було влито, величезну кількість коштів підряднику, фактично 90% від вартості проекту. І що потім? Один з підрядників частину цих коштів поклав на депозит в банку, оскільки не використовував ці кошти, і отримав з них дивіденди в розмірі близько 10 мільйонів гривень. Тобто використав на свою користь державні кошти. І таких випадків на превеликий жаль дуже багато

– На якому етапі зараз ця справа?

– Кожне з цих кримінальних проваджень зазвичай містить навіть не один злочин і навіть не однієї особи. Це зазвичай ряд злочинів групи осіб, і з того, що відомо на сьогодні, в частині цих кримінальних проваджень продовжується розслідування, частина кримінальних проваджень має наслідком підозри, і вони вже знаходяться в суді – безпосередньо розглядаються по суті.

«Від трьох до десяти років»

– А чи є, можливо, якась статистика: скільки коштів було розкрадено? Я пам’ятаю, що десь посередині 2024 року була статистика про розкрадання близько 1 мільярда гривень.

– Розумієте, статистику можна підняти, і я розумію, що там будуть досить великі цифри. Але з чого ми будемо виходити, з чого необхідно рахувати цю статистику, якщо об’єктивно дивитися? Якщо ми говоримо про ствердження статистичного факту розкрадання, то це мають бути вироки суду, які набрав законної сили: винну особу встановлено, встановлено саме розмір збитків, завданих в цьому кримінальному провадженні. Але в силу ряду факторів кримінальне провадження від свого початку і до вироку, який набрав законної сили, може тривати від трьох до десяти років.

Наприклад, є кримінальні провадження, які пройшли першу інстанцію, апеляційну інстанцію, а з касаційної інстанції суд побачив порушення, які неможливо усунути. І саме на цьому етапі він направляє справу на повторний розгляд до суду першої інстанції, і все починається спочатку. На превеликий жаль, в окремих випадках це навіть має наслідком ухилення від відповідальності осіб у силу спливу строків притягнення до кримінальної відповідальності.

– А які вироки ви на своїй практиці бачили, про які дійсно можна сказати, що це справедливий вирок – хтось поніс покарання, штраф чи інше притягнення?

– До речі, гарне запитання, тому що багато людей навіть не розуміють, де подивитися і як це зрозуміти. А це важливо: на моє переконання, потрібно тримати руку на пульсі і задіювати громадський контроль. Об’єктивно є достатньо багато кримінальних проваджень, які, наприклад, розслідувалися Національним антикорупційним бюро і слухаються в Вищому антикорупційному суді. Я раджу долучитися до телеграм-каналу саме ВАСУ і спостерігати, як відбувається притягнення підозрюваних, які покарання їм суд присуджує, і, що найважливіше, чи є ці покарання реальними, виконаними. Бо є дуже багато випадків, коли заочно засуджують особу, якої, наприклад,  немає в Україні. Вирок є, особа визнана винною, але до реального виконання вирок не доходить.

«Лякають своєю абсурдністю»

– А можна назвати як приклад того, що, як ви кажете був вирок і є покарання, по саме київських кейсах?
– Їх об’єктивно достатньо багато. І я вам більше скажу, доволі часто такі справи закінчуються навіть визнанням вини і, наприклад, угодою підозрюваного зі слідством, за якою він визнає вину і компенсовує завдану шкоду. Фактично це економить державні кошти і час суду для притягнення, але, безумовно, навіть якщо просто загуглити, то таких випадків достатньо багато.

– За якими кейсами ви особисто стежите?

– Найбільше це ті, що я згадав, тому що вони навіть мене лякають своєю абсурдністю. Це Подільсько-Воскресенський міст, тому що об’єктивно там вчинялися злочини дуже цинічно. Скажу так: люди не розуміли і не бачили навіть, що може настати відповідальність. І, наприклад, метро на Виноградар: минулого року, здається, був оголошений повторний конкурс на відбір підрядника для продовження цих робіт, що є знову ж таки цинізмом. Ці два кейси якраз і є, на моє переконання, такими показовими і такими глибоко корупційними, тому що там надзвичайно велика кількість коштів. Там мільярди гривень фактично вкладені в будівництво цих об’єктів. Але ми не бачимо ані завершення, ані якихось реальних строків.

– На якому етапі зараз перебувають ці справи?

– Є такий момент, що орган досудового розслідування не завжди може публічно розповідати про ту чи іншу стадію, щоб фігуранти не могли в цьому провадженні перешкоджати. Тому ми фактично можемо опиратися на публічні джерела або на якісь, можливо, звітування КМДА. Велика кількість кримінальних проваджень зараз знаходяться в суді, і їх розгляд триває. Частину проваджень зупинено у зв’язку із тим, що підозрюваний або обвинувачений переховується від суду або органу досудового розслідування і фактично його розшукують або здійснюється процес екстрадиції з іншої країни.

Дивіться повністю розмову зі Станіславом Борисом у новому випуску «Каштан.Інтерв’ю».

Джерело інформації: Київ 24 NEWS