Депортації, знищені села і понівечені долі: у Києві вшанували жертв репресій

Біль, який ніколи не буде загоєний»: у Києві вшанували жертв депортацій українців.

У Києві вшанували пам’ять українців, яких у 1944–1951 роках примусово виселили з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини. Про це повідомив Український інститут національно пам’яті.

Представники Українського інституту національної пам’яті, ГО «Київське товариство “ЛемКиїв”» та Київського товариства депортованих українців «Холмщина» імені Михайла Грушевського провели пам’ятний захід біля пам’ятника жертвам репресій 1930-х — початку 1950-х років.

Під час заходу учасники запалили лампадки та поклали квіти, вшановуючи людей, які стали жертвами примусового переселення та репресій.

У Києві помолилися за жертв депортацій

Спільну молитву за загиблими звершили священники Патріаршого собору Воскресіння Христового УГКЦ та Церкви Миколи Набережного ПЦУ — отці Богдан Чурило та Леонід Сливканич.

Учасників заходу закликали зберігати пам’ять про депортованих українців та передавати правду про ці події наступним поколінням.

Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров назвав цю трагедію болем, який не минає.

«Ми відчуваємо цей біль, який ніколи не буде загоєний», — сказав він.

За словами Алфьорова, радянська система використовувала голоди, репресії та депортації як інструменти знищення українців. Він також наголосив на важливості вшановувати пам’ять жертв без маніпуляцій цифрами та політичних гасел.

«Нас вдруге вигнали з нашої землі»

Отець Леонід Сливканич під час виступу провів паралель між історією депортацій та подіями російсько-української війни.

Він розповів, що народився на Херсонщині у родині депортованих, а сьогодні його рідне село знову було знищене — цього разу внаслідок російських атак.

«Нас вдруге вигнали з нашої землі», — сказав священник.

Він зазначив, що села на Херсонщині свого часу відбудовували депортовані та їхні нащадки, а тепер вони зазнали руйнувань через російські удари. Священник закликав не дозволити ворогу знищити пам’ять про злочини минулого та сьогодення.

Пам’ять про депортації

Голова ГО «ЛемКиїв» Катерина Чаплик наголосила, що за історичними подіями насамперед стоять людські долі.

«Про це потрібно пам’ятати», — зазначила вона, подякувавши всім, хто досліджує та зберігає пам’ять про депортованих.

Дипломат і член товариства депортованих «Холмщина» Микола Ярмолюк також подякував Українському інституту національної пам’яті за проведення заходу.

За його словами, збереження пам’яті про трагічні сторінки української історії має допомогти не допустити повторення подібних трагедій у майбутньому.

Під час заходу згадали:

• українців, депортованих у 1944–1951 роках;
• мешканців Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини;
• жертв радянських репресій і примусових переселень;
• родини депортованих, які зберігають пам’ять про пережите поколіннями.

Учасники заходу запалили лампадки та поклали квіти до пам’ятника жертвам репресій, вшановуючи пам’ять людей, чиї життя назавжди змінили депортації.

Джерело інформації: 44.ua