Чи можемо збивати ворожі КАБи і чи загрожують вони Києву?

2 Лис 2025

Колаж: Каштан NEWS

Керовані ворожі авіабомби долітають навіть до тилових регіонів України. Під ударами – Дніпро, Полтава, Одещина. Чи є загроза для Києва?

Аби вберегти мирні міста від російських ударів, маємо збудувати ефективну і сучасну систему ППО. Що для цього потрібно? Про це – в розмові з гостем студії Каштан. Інтерв’ю Анатолієм Храпчинським, авіаційним експертом і офіцером Повітряних сил Збройних сил України в резерві .

Що це за зброя – керовані авіаційні бомби? Заглибимося трішки в історію. Радянський Союз тривалий час мріяв отримати технологію, яка б дозволяла скидати бомби на відстань, причому літак має бути в безпечній зоні, тобто недосяжним для систем протиповітряної оборони противника. Ця мрія зрештою здійснилася, але не завдяки власним розробкам, а завдяки випадку: під час війни у В’єтнамі до Москви потрапила вціліла американська авіабомба, яку В’єтнам передав як трофей. Про це розповів авіаційний експерт Анатолій Храпчинський.

Після цього Радянський Союз почав швидко «клепати» такі авіабомби, розробив певну технологію, яка дозволяє скидати їх із літаків тактичної авіації. Звичайно, це не так просто – літак повинен вийти під певним кутом на задану швидкість в окрему «точку», і тільки після цього керована авіабомба долетить в потрібне місце. Сьогодні Росія активно застосовує цю технологію, використовуючи запаси керованих авіабомб, що залишилися ще з радянських часів. Частину з них модернізували – зокрема, збільшили дальність польоту, щоб літаки могли завдавати ударів, не заходячи в зону дії української протиповітряної оборони. Водночас українська ППО суттєво посилилася завдяки західній допомозі. Це дозволило підвищити ефективність наших зенітно-ракетних комплексів, зокрема систем «Бук» і С-300.

Удари керованих авіабомб по Одещині та Полтавщині викликали занепокоєння в суспільстві. Експерт пояснює, що російські окупанти збільшили дальність польоту таких боєприпасів, додавши до їхньої конструкції або реактивний прискорювач радянського зразка, або китайський двигун. Це – відносно дешевий засіб ураження, який дозволяє завдавати ударів на відстані до 150 кілометрів і водночас убезпечує ворожу авіацію від ураження нашими підрозділами ППО. Втім, противник, ймовірно, розуміє, що з часом українські сили навчаться ефективно протидіяти і цій загрозі.

До речі, щомісяця ворог використовує більше шести тисяч таких бомб. Для цього піднімає в повітря триста літаків.

Ми зможемо збивати ці літаки? Що для цього потрібно?

– Для цього потрібні далекобійні ракети класу «повітря-повітря», які можуть бити на відстань понад 200 кілометрів. На озброєнні в окупантів є деякі елементи, які не дозволяють працювати нашій авіації на глибину понад двісті кілометрів. Маємо надію, що у нас з’являться іноземні літаки з озброєнням, яке стане перевагою в бою.

Сьогодні російські КАБи, які долітають до нас, влучають безпосередньо туди, куди цілять, чи це більше випадкові об’єкти?

– Це залежить від насиченості засобів радіоелектронної боротьби на певній ділянці фронту. Ці прилади та системи активно допомагають протидіяти і зменшують точність бомб. Чим більше таких засобів, тим менш точними є КАБи. Ми можемо і лякати російські літаки під час підльоту до наших кордонів. Так свого часу робив Радянський Союз. Просто створював імітацію пуску ракет класу «поверхня-повітря». І тому літак противника, щоб не потрапити під удар, скидає бомбу аби куди. В принципі російські окупанти теж так іноді чинять.

Отож, створюємо проблеми ворогу засобами радіоелектронної боротьби, осліпляючи його радіолокаційні станції на літаку. При цьому ми створюємо ще низку імітаційних цілей для відволікання ворожої авіації.

Тобто це колаборація інструментів протидії ворогу, так?

– Колаборація, яка працює як єдиний механізм, втілюється в єдину програму. Вона дозволяє об’єднати наші й європейські літаки та інтегрувати всі діючі системи протиповітряної оборони в єдину мережу. Умовно кажучи, радіолокаційна система ЗРК «Петріот» може побачити ціль і підсвітити її для ракети винищувача F-16. Або літак дальнього радіосканування може побачити ціль і підсвітити її для ракет систем «Петріот» або IRIS-T.

Які наслідки вилучання КАБів?

– Це залежить від кількості вибухових елементів. В окупантів є 250-кілограмова фугасна авіабомба, є ФАБ-500, ФАБ-1000, ФАБ-3000. Вони всі використовуються. Окремо застосовують більш дорожчі – з лазерним наведенням по конкретно важливих об’єктах на нашій території. А ось для звичайного закидання, килимового бомбардування застосовують прості КАБи з певними модулями, можливо навіть із застарілими.

Звідки окупанти сьогодні запускають КАБи?

– З безпечної відстані. Зі своєї території або з тимчасово окупованих українських районів.

Які у нас є варіанти протидії?

– Перший і ефективний – засоби радіоелектронної боротьби, які суттєво зменшують точність КАБів. Однак кількість ворожих засобів ураження не дозволяє отримати той ефект, який ми хочемо.

Другий варіант – знищення літаків, носіїв таких бомб. Що нам потрібно? Розлога системи протиповітряної оборони вздовж лінії боєзіткнення.

Нам потрібно потіснити російську авіацію. Це можемо зробити за рахунок наявності літаків, які матимуть на озброєнні далекобійні ракети класу «повітря-повітря». Або системи дальнього радіоактивного виявлення, які ми чекаємо зі Швеції, або іноземні літаки, які зможуть на 600 кілометрів бачити і підсвітлювати нам цілі для запуску ракет.

Шведські винищувачі Gripen.

Що для ППО складніше: збивати ракети, дрони чи, знову ж таки, КАБи?

– Не можна так порівнювати, тому що для кожного засобу ураження є свій принцип перехоплення, свої технологічні рішення.

Чи можуть з російської території КАБи долітати до Києва та області? Чи це нас лякають?

– Ці «лякалки» є безпідставними. Ворогу буде складно це зробити, тому що є, принаймні, протиповітряна оборона.

Складно, але можливо? Чи складно і неможливо?

– Наразі неможливо.

Назвіть, будь ласка, три головні фактори, які визначатимуть нашу повітряну безпеку в 2026 році?

– Оновлена система протиповітряної оборони, але вона суттєво повинна бути посилена великою кількістю засобів ППО, мати доступ до ресурсу, тобто до ракет, не бути обмеженою. Нам потрібна якісна авіаційна складова, велика кількість літаків, які працюють не тільки на фронт, не тільки вночі збивають шахеди, а працюють виключно, наприклад, як протиповітряна оборона. Тобто в нас повинен бути достатній ресурс для того, щоб ми могли не втомлюватися робити і те, й інше.

Дивіться повну розмову з Анатолієм Храпчинським у новому випуску ютуб-проєкту «Каштан. Інтерв’ю» за посиланням

Джерело інформації: Київ 24 NEWS