Будівництво фортифікацій на Донеччині: звинувачення нардепа та яка ситуація насправді

15 Вер 2025

Останні два тижні Полтавщину та й ледь не всю Україну сколихнула звістка: народний депутат України Ярослав Железняк публічно звинуватив керівництво Полтавської ОВА у привласненні 200 млн грн під час будівництва фортифікаційних споруд на Донеччині. Мовляв, роботи виконані настільки неякісно, що противник уже захопив ці позиції. З іншого боку облвійськадміністрація усі звинувачення заперечує. Журналісти «Кременчуцького Телеграфа» відвідали Донеччину, побачили збудовані фортифікації та поспілкувалися з військовими, які несуть там службу

На початку вересня у мережі з’явилося відео народного депутата України Ярослава Железняка, де він звинувачує керівництво Полтавської ОВА у привласненні 200 мільйонів гривень під час будівництва фортифікаційних споруд на Донеччині: мовляв, мало того, що гроші «відмили», так ще й фортифікації побудували такі, що ті позиції наші захисники уже давно втратили. Встановлювати правду взялися тодішній керівник ОВА Філіп Пронін та теперішній т. в. о. Володимир Когут.

Уже наступного дня після публікації матеріалу у Верховній Раді виступили і Пронін, і Когут: за їх словами, уся опублікована інформація не відповідає дійсності — усі витрачені на будівництво кошти відповідають розробленій документації, а рубежі продовжують тримати Збройні сили України.

Керівництво Полтавщини продовжує боротися за правду: аби запевнити населення, що фортифікації побудовані і виконують свої безпосередні обов’язки, Володимир Когут запросив у робочу поїздку на Донеччину і нардепа Железняка, і провідні українські медіа — аби все показати і розказати. Народний депутат пропозицію поїздки не прийняв. А от журналісти «Кременчуцького Телеграфа» у складі делегації вирушили у прифронтовий регіон, аби послухати чиновників та військових і на власні очі побачити збудовані фортифікації.

«Основна мета — показати, що все є»

Вирушаючи на Донеччину, ми до останнього не знали, де опинимося. Тільки проїхавши десятки блокпостів і кілометри української землі, яка побувала під окупацією, з’ясувалося, що наша фінальна точка — Святогірська громада.

Кілька населених пунктів включно із самим Святогірськом у червні 2022-го були окуповані, а звільнені у вересні того ж таки 2022-го. Про це нам розповів начальник Святогірської міської військової адміністрації Володимир Рибалкін, який зустрів нас разом із очільником Полтавської ОВА Володимиром Когутом та представником Державної спеціальної служби транспорту — на їхньому балансі фортифікації і мають перебувати.

— Основна мета нашого сьогоднішнього візиту — показати, що фортифікаційні споруди збудовані і вони знаходяться на підконтрольній території України, — зазначив Когут.

За його словами, замовником будівництва виступив Генеральний штаб і Проєктний інститут Міноборони України.

Роботи зі зведення фортифікацій розпочалися на початку 2024 року, наприкінці того ж року і завершилися. Загалом протяжність зведених укріплень 21 км 300 м. Загальний кошторисний бюджет становив 381 мільйон гривень, а по факту на будівництво витратили 375 мільйонів, додає Когут. Тобто 6 мільйонів гривень були зекономлені і повернуті у держбюджет.

Нині будівництво фортифікацій завершено повністю, триває процес їхньої передачі на баланс Державної спеціальної служби транспорту.

Володимир Когут запропонував нам пройти увесь 21 км фортифікацій, аби на власні очі переконатися, що усе збудовано, усе в такому стані, як і має бути. На жаль, фізичної змоги на це у нас не було — як зазначив начальник Святогірської МВА, на це потрібно близько 2,5 днів. Тож ми побачили лиш кілька ВОПів (військових опорних пунктів). Пропонували поїхати іще на один пункт, але у зв’язку із безпековою ситуацією — від Святогірської громади до лінії зіткнення не надто велика відстань — військові порадили повертатися.

«Усе максимально відверто і відкрито»

Про обсяги проведених робіт розповів начальник Святогірської МВА Володимир Рибалкін.

За його словами, на території громади фортифікації будували дві області — Хмельницька і Полтавська. Почали приблизно в один час, в один час і завершили. Укріплення Хмельниччини уже прийняті на баланс, а от будівництво Полтавщини і досі перевіряють.

— Об’єкти великі, роботи великі. Строки, які були встановлені, і саме будівництво контролювалися усіма державними службами. Я особисто двічі-тричі на тиждень об’їжджав будівництво. А сьогодні ви на власні очі можете переконатися, що усе максимально відверто і відкрито, — зазначає Рибалкін.

Очільник МВА наголошує: розслідування Железняка не бачив, йому зараз не до цього. Святогірська громада — зона можливого ведення бойових дій. Тому основна його задача — забезпечити максимально можливу безпекову ситуацію в регіоні. Нині громада — це 13 населених пунктів, які перебувають на підконтрольній Україні території. Проживають у них близько 2630 людей.

Також Володимир Рибалкін додав, що фортифікації Хмельниччини будували кілька підрядників, а в Полтавщини підрядник був один.

Недоліки є, але вони усуваються

Як ми вже зазначали раніше, збудовані фортифікації перебуватимуть на балансі Державної спеціальної служби транспорту — спеціалізованого військового формування Міноборони, що забезпечує функціонування транспорту в мирний та воєнний час.

Представник цієї структури пройшовся з нами збудованими об‘єктами та прокоментував їхній стан.

— Нині триває процес приймання й передачі ВОПів на баланс нашої служби. ВОПи обстежуються, є певні недоліки, які виявляються — їх ліквідовує підрядна організація, — коментує представник ДССТ.

І одразу ж додає: усі виявлені недоліки — незначні і типові для усіх будівництв.

У Полтавської області служба транспорту прийняла поки 2 ВОПи, щодо інших триває перевірка документації.

Нам також розповіли, що від початку повномасштабної війни і до сьогодні специфіка будівництва фортифікацій змінилася — у теперішніх проєктах використовується повне антидронове накриття. А от від порівняння наших фортифікацій із укріпленнями противника утрималися…

«У 2022-му раділи викопаній траншеї, а тут бетонні укріплення»

Під час перебування на території Святогірської громади нас супроводжували військовослужбовці. Тож ми не могли не спитати у них, як вони оцінюють стан збудованих фортифікацій.

Святослав служить у війську із початку повномасштабного. За спеціальністю історик, проте ситуація в країні змусила перекваліфікуватися.

— У 2022-му році ми раділи просто викопаній траншеї в посадці. А тут у нас укріплені стінки, широка траншея — можуть розминутися відразу кілька військовослужбовців. Є можливість сховатися, облаштувати побут. Варто розуміти, що це не готельний номер, але при потребі жити можна.

Серед плюсів, які називає захисник, також рослинність, яка маскує рельєф, та їхні постійні повороти.

Захисник додає: може статися така ситуація, що доведеться рити «нори» і в бокових стінках укріплення — такі випадки вже були. А загалом радіє, що такі фортифікації зараз є:

— Це хороша бетонна капсула. Так, вона не врятує від КАБів. Щоб від них врятуватися, я не знаю, яку глибину треба. Але загалом, на мою думку, умови тут хороші, — резюмує Святослав.

На цьому наша інспекція фортифікаціями завершилася: військові радили повертатися, оскільки розвіддрони противника уже могли зафіксувати таку делегацію — нас загалом було 15 осіб.

Що в результаті

Звісно, можливості побачити усі зведені фортифікації у нас не було. Тож запевняти, що нам вдалося відвідати усі 21,3 км укріплень ми не будемо. Те, що побачили — дійсно є, облаштоване і вже використовується військовими. Матимемо надію, що Державна спеціальна служба транспорту якомога швидше візьме на баланс й інші зведені укріплення і вони уже почнуть використовуватися нашими захисниками.

Насамкінець додамо: ми поцікавилися у Володимира Когута, чому, на його думку, нардеп Железняк зняв таке відео з метою дискредитувати керівництво Полтавської ОВА. Проте відповіді на це ми не отримали — Когут сказав, що це буде його суб’єктивна думка, і озвучувати її не захотів.

Крапку ж у цій історії мають поставити відповідні контролюючі органи після усіх перевірок. До речі, як нам зазначили в ПОВА, на сьогодні ніяких запитів чи процесуальних дій правоохоронці не проводили.