Болісний тупик. Чому не закінчується війна
Єдиним реальним бенефіціаром затяжної війни аналітики називають Китай, оскільки конфлікт відволікає ресурси Заходу, підтримує напругу між Москвою і Вашингтоном та живить ультраправі рухи в Європі.
На тлі нових спроб США активізувати переговори між Києвом і Москвою західні аналітики намагаються пояснити парадокс: чому війна, яка виснажує обидві сторони та завдає колосальних збитків глобальній економіці, досі не знайшла механізму завершення?
Помилки всіх сторін
У статті для Foreign Policy професор міжнародних відносин Гарвардського університету Стівен М. Волт зазначає, що до поточного болісного тупика призвели хибні розрахунки практично всіх ключових гравців:
– Росія (Володимир Путін) планувала завершити вторгнення за кілька днів, але зіткнулася з потужним опором.
– США (адміністрація Джо Байдена) переоцінили руйнівний вплив своїх економічних санкцій.
– Україна покладала надмірні надії на літній контрнаступ 2023 року.
Зараз жодна зі сторін не здатна остаточно нав’язати іншій свою волю. Проте, як зазначає Волт, конфлікт продовжує ескалювати: сторони застосовують смертоноснішу зброю та залучають треті країни (від прямих контингентів КНДР на боці РФ до фінансової та розвідувальної підтримки Заходу для України). Крім того, Росія вдається до гібридних атак у сірій зоні проти Європи.
Кому вигідне затягування конфлікту?
За оцінкою Волта, продовження бойових дій суперечить інтересам майже всіх учасників. Україна зазнає катастрофічних демографічних та інфраструктурних втрат, що погіршує її довгострокові перспективи на повернення територій.
Росія платить високу ціну втратами на фронті (рекордні понад 2000 осіб за добу, за даними Генштабу ЗСУ та британської розвідки) і ризикує перетворитися на цілковитого васала Китаю.
США та Європа стикаються зі зростаючим фінансовим тягарем та внутрішньополітичними кризами.
Єдиним реальним бенефіціаром затяжної війни експерт називає Китай, оскільки конфлікт відволікає ресурси Заходу, підтримує напругу між Москвою і Вашингтоном та живить ультраправі рухи в Європі.
Вашингтон як посередник: пропозиції Foreign Policy
Волт вважає, що ключі до дипломатичного рішення тримає Вашингтон. Він пропонує формулу, яка передбачає:
– Зменшення можливостей РФ продовжувати війну через санкції.
– Посилення оборонної підтримки України для стримування майбутніх нападів.
– Збереження курсу України на вступ до ЄС, але відмову від вимоги членства в НАТО.
– Перетворення лінії кордону на предмет прямих переговорів.
Водночас автор визнає, що не впевнений у реалістичності такого компромісу, адже політика США коливається: від беззастережної підтримки за Байдена до посилення тиску на Київ за Трампа.
Предмет торгу: території чи саме існування України?
Аналітики Atlantic Council, зокрема Пітер Дікінсон, пропонують інший погляд на причини дипломатичного глухого кута. Проблема не в лінії розмежування, а у фундаментально різному розумінні предмета переговорів.
Якщо для Вашингтона питання часто зводиться до того, “скільки території Україна готова віддати заради миру”, то для Кремля йдеться про знищення української державності та недопущення її інтеграції із Заходом. Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував: Путіну потрібні не просто кілометри Донеччини, йому потрібна вся Україна як частина російської імперії. За таких умов будь-які територіальні поступки не принесуть тривалого миру.
Сигнал від ЦРУ: економіка РФ не витримає
Важливим фактором у дипломатичній грі залишається економічна витривалість. За даними німецького видання FAZ.NET, директор ЦРУ Джон Реткліфф під час недавнього візиту до Москви доніс до Кремля чітку оцінку американської розвідки: Росія програє війну економічно. Американські аналітики прогнозують, що економіка РФ може колапсувати за сценарієм пізнього СРСР.
Головний сигнал Вашингтона полягає в тому, що політика США спиратиметься саме на цю оцінку, і Москві не варто розраховувати на те, що нова американська адміністрація просто відмовиться від підтримки Києва. Головним завданням Заходу на цьому етапі залишається переконати Кремль, що продовження війни коштуватиме йому дорожче, ніж згода на компроміс.
Читайте Korrespondent.net в Google News
Джерело інформації: Korrespondent Net