Частина 4. Починають ремонт моста Патона: аудит виявив порушень на мільйони
Основною причиною аварійного стану мосту імені Є.О. Патона у Києві є поганий догляд та відсутність своєчасних ремонтів. Статус пам’ятки архітектури та науки місцевого значення, всупереч поширеній думці, ніколи не заважав КМДА проводити ремонт.
Попередні тендери, замовником яких виступав Київавтодор, кілька разів саботувалися або до учасників висували нереальні вимоги. Тендери скасовували через «відсутність потреби» — про це прямо зазначалося у зірваних закупівлях.
Детальніше про це ми розповідали у попередніх частинах: 1) Частина 1. Міст Патона. Все про стан переправи 2) Частина 2. Міст Патона — не памʼятка? Та до чого тут “Велике будівництво”? 3) Міст Патона: десятиріччя попереджень і нуль реакцій. Частина 3
Після виходу попередніх серій розслідування комунальне підприємтсво Київавтошляхміст, на балансі якого і перебуває міст Патона, вперше за багато років оголосило тендер на розробку проєкту для протиаварійних робіт на мосту Патона. Про це йдеться у системі публічних закупівель Prozorro.
Вартість проєкту — трохи більше 2,2 млн грн. Підрядник має не лише розробити проєктно-кошторисну документацію, а й визначити вартість невідкладного ремонту.
Розробкою займатиметься Український інститут сталевих конструкцій імені Шимановського. Його інженери:
- проєктували міст Патона свого часу;
- неодноразово проводили дослідження стану споруди;
- публікували висновки у наукових журналах;
- закликали владу Києва до дій.
У попередніх матеріалах ми уже наводили результати досліджень цього інституту:
За результатами обстеження встановлено, що з часу обстеження у 2017 р. до червня 2018 р. ніяких ремонтних робіт із ліквідації виявлених дефектів проведено не було, хоча про гостру необхідність цього зазначалось у технічному звіті № 7-53, виданому у 2017 році
Це лише один з фрагментів наукових матеріалів, які ми наводили у попередніх частинах нашого дослідження.
За іншими даними науковців:
Невідкладно потрібно виконати: завершити протиаварійні заходи по поперечних балках на опорі № 25; провести ремонт проміжних опор № 6, № 11, № 17 і № 21; виконати ремонт деформаційних швів із заміною прилеглих поперечних балок та в’язей прогонових будов. Невиконання цих робіт призведе до того, що конструкції в стані 5 (непрацездатний) можуть повністю зруйнуватися та призвести до аварії
Що передбачає проєктна документація згідно з новим тендером?
Відповідно до Додатку 4 у складі тендерної документації, опублікованої на Prozorro, проєкт має передбачати:
- підсилення стінок крайніх головних балок на опорі № 25;
- підсилення головних балок у місцях розшарування поясів у прогоні 25–26;
- підсилення головних балок у місцях вирізів у стінках у прогонах 4–5 та 8–9;
- підсилення пошкоджених та заміну зруйнованих корозією в’язей по всій довжині мосту;
- ремонт опорних частин прогонових будов.
Вартість від 7 млрд грн до пів мільярда євро
У 2020 році в КМДА сподівалися відремонтувати міст за 7 млрд грн. Про це йдеться у відеовиступі міського голови Києва Віталія Кличка.
У 2023 році медіа повідомляли, що німецькі інженери оцінили відновлення мосту Патона майже у пів мільярда євро. Зокрема, про це йшлося у матеріалі видання «Хмарочос» під заголовком «Відновити міст Патона можна за пів мільярда євро».
Чи справді потрібні були дозволи? Відповідь Мінкульту
У КМДА заявляли, що нарешті отримали всі необхідні погодження від державних органів. Однак Міністерство культури України у відповіді на запит від 18 березня 2026 року повідомило:
«Подання з відповідним пакетом документів щодо вилучення з Реєстру пам’ятки архітектури та містобудування, науки і техніки місцевого значення — Міст ім. Є.О. Патона — на розгляд Мінкульту не надходили»
Також у Мінкульті наголосили:
«Міст є пам’яткою місцевого значення. Ремонтні роботи здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Київської міської державної адміністрації. Надання дозволів на ремонт пам’яток місцевого значення не належить до повноважень Мінкульту»
Отже, жодних перешкод із боку Мінкульту не було — питання було виключно в рішенні КМДА.
Аудит Київавтошляхмосту: порушення на понад 56 млн грн
У лютому 2026 року опубліковано звіт аудиту КП «Київавтошляхміст» за 2023–2025 роки.
«В результаті аудиту закупівель КП “Київавтошляхміст” на загальну суму 189 млн грн виявлено фінансових порушень, що призвели до ризику втрат на суму 87 млн та що не призвели до втрат на суму 56 млн гривень. Також встановлено неефективне витрачання коштів на суму 360,78 тис. грн»
Конкретні порушення:
- Закупівля цементу за цінами, що перевищують середньоринкові на 24,47% → неефективне витрачання 31,42 тис. грн.
- Закупівля пального за цінами вищими на 6,37–10,75% → неефективне витрачання 329,36 тис. грн.
- Дискримінаційні умови тендерів — частка задоволених скарг АМКУ зросла з 63,64% у 2023 р. до 88,89% у 2025 р., що свідчить про системне встановлення вимог, які обмежують конкуренцію.
Аудитори також зазначили:
«Низькі значення показників “середня кількість учасників”, “% зниження пропозицій” та “% лотів з мінімальною кількістю учасників” можуть свідчити про можливі системні випадки дискримінаційних вимог, можливий зв’язок між учасниками закупівель та узгоджені дії»
Із загальної суми тендерів у 189 млн грн порушення виявлено на суму понад 56 млн грн — це більш ніж чверть усіх коштів.
Київавтошляхміст, який залишається балансоутримувачем мосту Патона, знову взявся за його ремонт — але має за плечима свіжий аудит із масштабними фінансовими порушеннями та дискримінаційними тендерами. Новий тендер на проєкт протиаварійного ремонту виконуватимуть фахівці, які дійсно знають міст, однак питання до доброчесності замовника залишаються відкритими.
Джерело інформації: Київ 24 NEWS