Чому Київ ризикує замерзнути наступної зими, попри мільярдний бюджет, сотні генераторів та підтримку уряду?
Весна 2026 відчувається по-особливому. Ми пережили найскладнішу зиму в історії міста — з блекаутами, відсутністю води, опалення та світла в тисячах квартир. Зруйновані ТЕЦ/ТЕС, пошкоджені труби теплопостачання, знищені трансформатори — реалії Києва зими 2025-2026 років, які стануть викликом для опалювальних сезонів в майбутньому.
І весна 2026-го — це час почати готуватися до наступної зими. І, здається, цього разу підготуватися треба точно краще, аніж раніше.
10 березня 2026 року Київрада з другої спроби затвердила План енергетичної стійкості столиці. Документ, який мав стати дорожньою картою підготовки міста до наступної зими з урахуванням досвіду зими 2026-го. Але документ розкритикували самі ж депутати, а пропозиції, висловлені ще за майже два тижні до засідання Київради, фактично проігнорували.
Здавалося б, це мало стати потужним сигналом для влади. Та попри критику Президента, розроблену урядом концепцію допомоги та конкретні рекомендації експертів, Київська міська влада ухвалила План енергетичної стійкості, який самі ж депутати назвуть “сирим” та безвідповідальним.
“План” виявився переписаною стратегією енергнезалежності столиці, яку ухвалили ще у 2024 році. От тільки за два роки вона так і залишилась на папері. Журналісти “В тіні каштана” проаналізували ситуацію, перспективи. Ми побували на засіданнях Київради та на круглому столі, де зібралися представники Верховної Ради, Уряду, КМДА, Київради, РДА, представники громадськості та енергети. Зібрали ключові цитати, дослідили хронологію подій і спробували зʼясувати, чому Київ, маючи бюджет розвитку 18 мільярдів гривень, отримуючи сотні генераторів від міжнародних партнерів та маючи готовність уряду співфінансувати проєкти, затягнув з ухваленням плану енергетичної стійкості і чого чекати нам уже від нового опалювального сезону?
Щоб зрозуміти масштаб проблеми, варто звернутися до цифр, які озвучила народна депутатка України Леся Забуранна під час засідання тематичного круглого столу 27 лютого 2026 року.
“Лише за ці два місяці фактично ми маємо пошкоджених 110 будинків, які потребують того чи іншого відновлення. І, відповідно, мешканці цих пошкоджених квартир також перебувають в надскладних обставинах, особливо враховуючи всі ті проблеми, які є в тому числі із енерго- і теплозабезпеченням”
Але найгірша ситуація — на Лівому березі.
“Що стосується Дарницького і Дніпровського районів, ми мали відповідно 450 і 679 будинків. І наразі та картина, яка в нас є на сьогодні. На сьогоднішній день в нас залишаються без теплопостачання будинки Дарницького і Дніпровського районів. Це більше 1100 будинків“
Ситуація настільки критична, що її було винесено раніше на найвищий рівень. РНБО доручила регіонам та місту Києву розробити та ухвалити Плани енергетичної стійкості ще в лютому. На початку березня такі плани ухвалили усі області. Окрім Києва. 5 березня 2026 року на засіданні Ставки Верховного Головнокомандувача Президент України Володимир Зеленський публічно заявив:
“На сьогодні Київ ще не подав план, будемо чекати всією країною, поки мер зможе це підписати.”
Але це був не перший сигнал. Ще в середині січня, під час наради, Президент дорікнув столичній владі у недостатній підготовці до складної зими. У своєму телеграм-каналі він опублікував відео, у якому сказав, що у столиці дуже мало зроблено.
Гроші є, але плану немає
Поки у КМДА звітували про амбітні плани децентралізувати систему та будувати резервні джерела живлення, уряд та експертна спільнота вже працювали над конкретними рішеннями. Заступник Міністра розвитку громад та територій Костянтин Ковальчук на зустрічах за участю народних депутатів, представників КМДА, Київради, голів РДА та енергетиків розповів про концепцію державної програми стійкості.
Вона передбачає чотири ключові напрями:
- Захист критичних об’єктів (тепломереж, водоканалів).
- Створення розподіленої генерації (маленьких джерел енергії замість гігантських ТЕЦ).
- Забезпечення альтернативних джерел живлення (генераторів для кожної насосної станції).
- Розподілена теплова генерація — заміна великих об’єктів комплексом менш вразливих котелень.
“Розроблено концепцію державної програми стійкості всіх регіонів. Це стосується всіх регіонів. І підготовку бачимо в ключових чотирьох напрямках.
Перша – це захист критичних об’єктів, як енергетики, теплопостачання, нафтогазового комплексу, об’єктів водопостачання.
Другий напрямок – це створення альтернативних, розподілених, маленьких, кудияких джерел генерації в кожному регіоні, щоб в умовах блекауту кожен регіон мав достатню генерацію для того, щоб забезпечити функціональність своїх об’єктів критичної інфраструктури.
Третій напрямок – це альтернативні джерела живлення. Кожна ключова точка – умовно водозабір, водонасосна станція, каналізаційна станція, котельня – має мати при собі альтернативне джерело, умовно генератор, який за умови відключення або блекауту забезпечить функціональність цих важливих об’єктів життєзабезпечення.
І четверте, це теж, напевно, ключове в контексті сьогоднішньої розмови, це розподілена теплова генерація. Умовно заміщення великих об’єктів теплової генерації комплексом маленьких, які будуть менш вразливими, бо буде складно уразити їх, — розподілена теплова генерація.”
За результатами цієї зустрічі ще 27 лютого 2026 було напрацьовані конкретні рекомендації для плану Києва. Однак у столиці їх, судячи з голосування в Київраді, проігнорували.
Голова фракції “Слуга народу” у Київраді Андрій Вітренко охарактеризував гранично жорстко: “сирий та фрагментарний”, без конкретних дат, без чіткої мети, без етапів реалізації та відповідальних осіб. Фактично, це була редагована версія старих напрацювань КМДА, які вже довели свою неефективність минулої зими.
“Коротке резюме: «сирий» та фрагментарний документ без конкретних дат, без чіткої та зрозумілої мети, без часових проміжків виконання, без етапів реалізації, без якісних та кількісних орієнтирів та без визначених відповідальних осіб!… Висновок: потребує ретельного доопрацювання в комісіях Київради, а не загального «одобрямс»!”
Депутатка від “Європейської Солідарності” Людмила Ковалевська каже, що у плані Києва місто не передбачило жодних строків.
“Окреме питання – виконання міського плану. Ми говоримо про великі кошти, але я не побачила ні чітких термінів, ні відповідальних, ні зрозумілої логіки: хто і як буде виконувати роботи. Якщо ми так будемо рухатися, Київ може залишитися і без тепла, і без води, і без електроенергії. Я не жартую”
Допомога, яку “не помітили”?
Міський голова Віталій Кличко не пояснював депутатам причини відсутності строків реалізації плану і не коментував критику. Натомість нарікав на відсутність підтримки з боку центральної влади.
“Ми скоригували ті плани, які формували, щоб план стійкості був реалістичний в умовах, коли… Такі враження складаються. Держава не висловлює великого бажання допомагати. І, на жаль, багато процесів переходять в політичну складову”
План, який, за словами Кличка, скоригували, датований 2024 роком.
Ми переглянули десятки сторінок, перечитали дописи урядовців. І ще раз послухали відеозапис круглого столу від 27 лютого 2026 року.
Отже, ще у січні уряд взяв ситуацію під свій контроль. Тоді ж розпочали залучати допомогу міжнародних партнерів. Заступник Міністра розвитку громад Костянтин Ковальчук під час круглого столу каже:
“Ми працюємо з донорами, з міжнародними партнерами для забезпечення обладнання, саме генератори, когенераційні установки. Місто Київ спільно з ними сформували «Перелік точок», де це можливо приєднати для того, щоб забезпечити діяльність об’єктів життєзабезпечення. І вже достатня кількість машин і приїхала в Київ, і їде. Сотні генераторів було залучено за допомогою міжнародних партнерів”
Тим часом уряд залучав і продовжує залучити генератори, мобільні котельні та інше енергетичне обладнання від міжнародних партнерів. Наприклад, лише 12 лютого за один день Урядом було передано Києву 234 одиниці генераторів. Про це повідомляв віцепремʼєр з відновлення Олексій Кулеба.
Більше того, на рівні уряду був готовий не лише механізм допомоги обладнанням, а й фінансова програма. Той же Ковальчук наголосив:
“Ми будемо продовжувати роботу з донорами, а друге – ініціювати виділення з державного бюджету теж коштів саме на придбання для міста Києва об’єктів розподіленої теплової та електричної генерації. Концепція виглядає наступним чином. Чіткий план — кількість, перелік обладнання певного типу і потужності, строки їх встановлення”
Підхід київської влади до подолання кризи і підготовки Києва до наступної зими розкритикував і народний депутат Андрій Жупанін:
“У моєї дружини дрон попав у квартиру, квартира згоріла. Півроку пройшло, нічого. Зеро. Абсолютно. І ще стільки часу пройде. Подавали на відновлення, нічого не відбулося. Фасад не відновлений, нічого не відбулося. Київська міська влада могла б постраждалим людям давати, я не знаю, 200 тисяч гривень ось так, навіть не помітивши цього в своєму бюджеті. Київ, при всіх можливостях Києва, із київським бюджетом, мені здається, не робить і 10% того, що він би мав поробити. Я би на місці київської міської влади робив би в Києві умови такі, щоб сюди приїжджали громадяни України з інших міст. Тому що більше живе людей в місті, більше платиться ПДФО, більше податків наповнюється місцевий бюджет“
“Вибачте, Київ — це Дарницький, Дніпровський, Деснянський район, це частина Києва. Половина Києва. Це Київ, це платники податків до київського міського бюджету. 2 мільярди євро — міський бюджет Києва. Стукатися в двері і казати: пане Кличко, а як ви хочете, крім поради виїжджати з Києва, підготувати наші райони до наступної зими?”
Гроші є чи немає?
Аргумент про брак коштів розбивається об офіційні дані. Директор Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Дмитро Науменко на круглому столі уточнив:
“Про бюджет міста Києва — 2,5 мільярда чи доларів, чи євро. Давайте просто уточнимо, що коли ми кажемо про ті речі, про які ми зібралися поговорити, ми маємо казати про бюджет розвитку. І ось він складає 18 мільярдів гривень. Міста Києва — це відкрита інформація, все решта — це захищені статті: зарплати вчителів, медиків, роботи транспорту і таке інше. Це відкрита інформація, тому що я бачу, як багато є маніпуляцій на цю тему. Але от правда вона така”
Це не кошти на зарплати вчителям чи медикам, а саме ті гроші, які можна і потрібно спрямовувати на модернізацію та енергонезалежність.
Оптимізм КМДА
Попри все, у КМДА запевняють: водоканал цього року стане повністю енергонезалежним. Науменко пояснює складність завдання:
“У цьому році ми зробимо повністю енергонезалежний водоканал. Тому що, ну, зрозуміло, що це аномальні кошти, аномальні витрати по експлуатації. Треба розуміти, що десятки чи тисячі тонн пального, це люди, які до нього пов’язані, це фільтри, обслуговування, поломки і таке інше. У нашій ситуації по водоканалу ми порахували, що при такому капексі обладнання працювало би тільки зараз і десь тиждень сумарно. Треба зрозуміти, що зараз наші партнери, які кажуть: “Давайте ми даємо гроші”, — навіть у міській раді нам би задавали зовсім інше питання, якби ми витрачали мільярди, а обладнання не працювало. Це теж нюанс, я про нього сміливо кажу: треба розподіляти ресурс так, щоб він був корисний для людей.”
Щодо тепла на Троєщині, плани теж звучать обнадійливо:
“Зараз вже ми підготували практично завершене технічне завдання до зміни цієї схеми теплопостачання. І через цю схему теплопостачання ми будемо мати вже концепцію конкретно з місцями, де і що ми встановлюємо до кінця цього року. Стосовно того, як виглядає план, це більше декларація, що можна зробити в плані заміщення потужності ТЕЦ. Конкретно по Троєщині, по Воскресенці там дещо простіша ситуація, бо ми почали це працювати ще рік тому. Там не потрібно якихось сотень великих котелень. Це декілька джерел, які доповнюються досить невеликими зусиллями, які в’яжуться в мережі, і ми отримуємо протягом двох років, я думаю, це реалістично з точки зору спроможності підрядників, фінансових і т.д., я можу прогнозувати в роки систему, яка повністю може здублювати, закрити ці зони, які працюють від ТЕЦ.”
Що можуть у РДА?
Голова Деснянської РДА у місті Києві Максим Бахматов каже, що РДА бракує субʼєктності та повноважень, які треба чітко розмежувати між РДА та КМДА. Бахматов каже, що стикається з бездіяльністю з боку КМДА та наводить приклад — п’ять генераторів, які КМДА передала Деснянському району від “Хмельницькобленерго”, не можуть підключити вже півтора місяці.
“Будемо тиснути, тиснути на КМДА, не відбиватися від запитів КМДА, а тиснути. Я вже запланував, я піду в комітет, далі я піду, візьму всіх. Колеги з лівого берега, якщо вони проти, ми підемо просити, пропонувати дійсний план. Що з цим робити? Розуміючи, що КМДА може не так сприяти, я мовчу про те, що бігти вперед разом з нами. Бо на сьогоднішній день п’ять генераторів, які нам дало КМДА від Хмельницькобленерго, досі не підключені. Пішло півтора місяці“
Андрій Жупанін, звертаючись до голів РДА:
Вам треба мати біля себе Київтеплоенерго, Київгаз, Київводоканал. Треба зрозуміти інфраструктуру району. І треба зрозуміти для вас особисто, що можна децентралізувати. Тому що, на жаль, не працює воно так, що ви просто тикнули пальцем: ось сюди поставте котельню, і буде щастя. Воно так не працює.
Вам потрібно зі спеціалістами зрозуміти доступ до газової інфраструктури, доступ до середнього тиску, відстань до цих труб, можливість прокласти туди труби, тому що інфраструктура під землею забита в Києві.
Коли у вас з’явиться відповідь на ці питання, це можна зробити за місяць-два. Коли з’явиться відповідь на ці питання, у вас з’явиться розуміння строку і вартості переходу. Строку, тому що дещо треба буде робити три роки, об’єктивно. Дещо можна зробити за дев’ять місяців. Дещо можна зробити за три місяці.
Коли з’явиться розуміння строку, розуміння потенційної вартості і масштабу, я без сил приходив би і стукав би в двері київської міської влади.
27 лютого 2026 року під час круглого столу на тему енергостійкості столиці за участю урядовців, народних депутатів, експертів-енергетиків, голів РДА, представників КМДА, Київради та громадськості було ухвалено резолюцію з чіткими термінами:
- До 10 квітня 2026 року — сформувати перелік об’єктів критичної інфраструктури, визначити механізми фінансування та джерела покриття витрат.
- Травень — серпень 2026 року — технічна реалізація, закупівля та монтаж обладнання (когенераційні установки, газопоршневі станції, твердопаливні котельні).
- До 1 вересня 2026 року — повна готовність системи до проходження опалювального сезону, проведення випробувань та пусконалагоджувальних робіт.
У плані стійкості, який був запропонований в Київраді та згодом ухвалений, відсутні чіткі терміни виконання, а пропозиції урядовців, нардепів, енергетиків, голів РДА та громадськості фактично проігнорували.
Ухвалений Київрадою План енергетичної стійкості не містить, за словами депутатів, жодних конкретних дат. Він залишається лише “декларацією про наміри”, яка може коштувати киянам ще однієї зими в холодних квартирах.
Джерело інформації: Київ 24 NEWS