Дев’ять місяців після «Чистого міста»: що сталося з фігурантами найгучнішого корупційного скандалу року

23 Жов 2025

Колаж: Каштан NEWS

Наразі всі підозрювані перебувають на волі, частина з них намагається оскаржити свій статус у суді

6 лютого 2025 року правоохоронці повідомили, що в результаті спільної операції НАБУ і САП «Чисте місто» в Київській міській раді та столичній державній адміністрації було викрито злочинну організацію, яка займалася захопленням землі під забудову за «туалетними» схемами. На чолі організації стояв київський юрист, ексдепутат Київради Денис Комарницький, який відразу після арешту співучасників утік за кордон, однак решту фігурантів було доправлено до СІЗО.

Операція “Чисте місто”. Фото: НАБУ

Зокрема, за ґратами опинилися:

заступник Кличка Петро Оленич;
депутат та голова земельної комісії Київради Михайло Терентьєв;
депутатка Київради та членкиня тієї ж земельної комісії Олена Марченко;
заступник директора КП «Київблагоустрій» Олексій Мушта;
перший заступник директора «Спецжитлофонду» Юрій Леонов.

Щоправда, у СІЗО підозрювані просиділи недовго: вже станом на 18 березня усі затримані фігуранти «Чистого міста» вийшли з-під варти під заставу. Як далі складалися їхні стосунки з правосуддям та чи є шанс на раніше анонсовані «посадки» – аналізував Каштан NEWS.

Денис Комарницький

Як відомо, у березні 2025 року Дениса Комарницького, ексдепутата Київради та праву руку колишнього мера Черновецького, журналісти «Української правди» відшукали у Відні. Головний фігурант «Чистого міста», оголошений 10 лютого в розшук, нелегально виїхав із України ще на початку розслідування.

Денис Комарницький та Михайло Ткач. Скриншот із журналістького розслідування “Української правди”

Джерела в правоохоронних органах розповіли журналістам «УП», що Комарницький перетнув українсько-румунський кордон за допомогою «групи підтримки», яка складалася з чотирьох осіб з посвідченнями СБУ, двох співробітників Управління стратегічних розслідувань поліції Закарпатської області та одного закарпатського депутата. Водночас у Службі безпеки України заявили, що на момент утечі Комарницького люди з посвідченнями вже тиждень як були позбавлені статусу позаштатних працівників СБУ.

Приятель Комарницького Юрій Довгаленко, який організовував втечу, розповів на допиті в Службі безпеки України, що до міста Хуст перед автівкою Комарницького їхав камуфльований автомобіль із табличкою «200», яким зазвичай перевозять полеглих воїнів.

З’ясувалися й інші деталі: 24 березня журналіст Віталій Глагола повідомив, що за підозрою в сприянні втечі Комарницького НАБУ та СБУ затримали депутата Закарпатської облради Юрія Покорбу. Однак офіційного підтвердження цієї інформації знайти не вдалося.

9 травня слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалив заочний арешт Комарницького, який досі перебуває за межами України. Адвокати ексдепутата намагалися оскаржити це рішення, однак Апеляційна палата ВАКС залишила їхню скаргу без задоволення. Подальша інформація про перебіг слідства та можливу екстрадицію Комарницького наразі не озвучувалася.

Петро Оленич

Як і інші затримані фігуранти «Чистого міста», Петро Оленич вийшов з-під варти під заставу вже наприкінці лютого. Це коштувало заступникові Кличка 15 мільйонів гривень.

Петро Оленич у залі суду. Фото: Суспільне

«Дякую родині за внесення коштів завдяки кредиту під заставу нерухомого майна. З метою попередження будь-яких інсинуацій, подав заяву про відсторонення від посади на період дії запобіжного заходу. Вважаю підозру необґрунтованою. Разом з адвокатами подали апеляцію та будемо відстоювати доброчесність у суді», – написав Оленич на своїй сторінці у Facebook 22 лютого.

Відстоювання доброчесності, вочевидь, пішло не дуже успішно, оскільки від посади Оленича не відсторонили, а звільнили: відповідне розпорядження Віталій Кличко підписав 6 березня. Щоправда, у документі йшлося про звільнення «за угодою сторін» (а не «з метою запобігання подальшій протиправній поведінці підозрюваного», як цього домагалася Спеціалізована антикорупційна прокуратура), тому Оленичу не лише залишили «чисту» трудову книжку, а й виплатили компенсацію за невикористану відпустку. (Зазначимо, що за підрахунками журналістів ютуб-проєкту «В тіні каштана» Петро Оленич і без того був одним із найбільш високооплачуваних посадовців КМДА: щомісяця він отримував зі столичного бюджету від 60 до 400 тисяч гривень заробітної плати).

14 жовтня пресслужба НАБУ повідомила, що до суду передано справу про незаконну передачу в листопаді 2019 року під забудову частини парку «Нивки». Прізвище фігуранта справи офіційно не повідомлялося, однак за озвученою посадою («директор Департаменту земельних ресурсів КМДА, на момент викриття злочину – заступник голови КМДА») зрозуміло, що йдеться саме про Петра Оленича.

У НАБУ зауважують, що проєкт про передачу 0,6 га територію парку подавався на розгляд Київради двічі, але спочатку його відправили на доопрацювання, оскільки ділянка належала до природно-заповідного фонду.

«Утім посадовець проігнорував цей факт і, користуючись неправдивими відомостями про неналежність ділянки до природно-заповідного фонду, подав на розгляд депутатів Київської міської ради проєкт рішення про її передачу в оренду приватній компанії для будівництва житлово-офісного комплексу», – зазначили в НАБУ.

Михайло Терентьєв

Із усіх фігурантів «Чистого міста» голова земельної комісії виявився найгаласливішим, тому його долю після повідомлення про підозру відстежити досить легко. Терентьєв вийшов із СІЗО під заставу у 19,98 мільйона гривень, після чого зіткнувся з публічною обіцянкою Кличка вичистити його з лав «УДАРу» та позбавити депутатського мандату. Обіцянка прозвучала з трибуни Київради 13 березня, однак виключити свою «чорну вівцю» політсила Кличка спромоглася лише через два з половиною місяці: під час партійного з’їзду 23 травня.

Михайло Терентьєв. Фото: КМДА

Проте відібрати в Терентьєва депутатський мандат остаточно так і не вийшло: вигнанець подав на «УДАР» до суду, заявивши, що рішення з’їзду про його відкликання «порушує його конституційне право бути обраним та його права як депутата і гарантії депутатської діяльності». Київський окружний адміністративний суд узяв аргументи Терентьєва до уваги і 10 червня призупинив дію рішення партійного з’їзду.

Таким чином з точки зору закону Михайло Терентьєв досі залишається чинним депутатом (на сайті Київради він вказаний як «позафракційний») і, більше того, головою земельної комісії. Однак на пленарних засіданнях він із того часу майже не з’являвся, хоча щонайменше двічі намагався продовжити свою діяльність у комісії. У червні депутатка Євгенія Кулеба опублікувала в соціальних мережах підписаний Терентьєвим документ, за яким земельна комісія забрала в екологічної комісії проєкт рішення про зміни цільового призначення ділянки в Пейзажному парку. Друге пришестя Терентьєва сталося порівняно недавно – напередодні останнього пленарного засідання Київради. 8 жовтня членкиня «Європейської Солідарності» Вікторія Пташник повідомила, що Терентьєв намагався провести під своїм головуванням засідання земельної комісії, але не зміг зібрати кворум.

Тоді стало відомо, що адвокат Терентьєва Яків Гольдарб намагався оскаржити повідомлення про підозру його клієнту, однак Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила цю скаргу без задоволення.

Олена Марченко

Інша членкиня земельної комісії, депутатка від «Батьківщини» Олена Марченко, яка вийшла з-під варти з рекордною заставою у 50 мільйонів гривень, також зберегла свій депутатський мандат. Однак на відміну від «УДАРу», який таки виключив Терентьєва, фракція Тимошенко від своєї депутатки не відхрестилася: принаймні на сайті Київради Марченко досі фігурує як членкиня «Батьківщини».

Як повідомляє «Слово і діло», 30 вересня ВАКС зменшив розмір визначеної Марченко застави з 50 до 45 мільйонів гривень. Згідно з ухвалою суду, 4 мільйони гривень повернули ТОВ «РОДЕО КАПІТАЛ», директором та кінцевим бенефіціаром якого, за даними Opendatabot, є Максим Лисенко. Ще мільйон гривень було повернуто фізичній особі.

Також, за інформацією видання, наразі на майно Олени Марченко та її чоловіка Івана (три квартири, чотири земельні ділянки, садовий будинок, автомобіль Audi A3 2015 року випуску та грошові рахунки в Приватбанку) накладено арешт.

Звільнені по-хорошому

Долю інших фігурантів «Чистого міста» наразі відстежити складно, однак ми можемо проаналізувати виконання обіцянки Віталія Кличка вичистити лави КМДА так, щоб і духу корупційного не було.

Нагадаємо, вісім місяців тому, на пленарному засіданні Київради 13 березня Кличко заявив як про доконаний факт про звільнення Оленича та заступника директора КП «Київблагоустрій» Олексія Мушти. Також міський голова пообіцяв звільнити найближчим часом Юрія Леонова та ще чотирьох чиновників, яким не було оголошено підозру, але які фігурували на «плівках Комарницького». До цього переліку увійшли:

заступниця директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА Валентина Святина;
директор КП «Київський інститут земельних відносин» Ігор Долинський;
директор КП «Спецжитлофонд» Володимир Шарій;
директор КП «Фінансова компанія «Житлоінвест» Віктор Погребной.

Володимир Шарій. Фото: kyivvlada

Протягом березня-квітня частину цього списку дійсно було звільнено: зокрема, на сайті КМДА опубліковано відповідні розпорядження Кличка щодо звільнення Долинського (за власним бажанням), Шарія (за угодою сторін) та Погребного (у зв’язку з завершенням строку контракту). Також є розпорядження про звільнення за угодою сторін Михайла Терентьєва з посади директора КП «Інженерний центр». Отже усім перерахованим дали піти «по-хорошому», без плями в трудовій книжці.

Водночас опублікованих розпоряджень щодо звільнення Юрія Леонова, Олексія Мушти та Валентини Святиної на сайті КМДА нам знайти не вдалося. Утім на вебсторінках відповідних комунальних підприємств та підрозділів КМДА в розділі «Керівництво» їхні прізвища нині вже не фігурують.

Юлія ТЄНЄНЬОВА

Читайте також: «Чисте місто»: фігуранти виходять під заставу, Оленича відсторонили

Джерело інформації: Київ 24 NEWS