Мобільні укриття, прощання з Гінзбург та новий земельний порядок: Київрада повернулася до роботи

Мобільні укриття, прощання з Гінзбург та новий земельний порядок: Київрада повернулася до роботи

Колаж: Каштан NEWS

Засідання, яке було анонсовано ще на 25 вересня, нарешті відбулося

Київрада нарешті запрацювала: після двох тижнів невизначеності та кулуарних перемовин депутати знову зібралися в сесійній залі. Що відбувалося на пленарному засіданні та чого там не відбулося – читайте в огляді Каштан NEWS.

Кадровий «злив»

Сам факт проведення засідання 9 жовтня довгий час видавався сумнівним: як відомо, 24 вересня Кличко зненацька скасував проведення сесії, анонсоване на 25 вересня – вочевидь, не в останню чергу через конфлікт щодо звільнення Поворозника та проєкт рішення про звільнення вже самого мера, поданий «Слугами народу».

Між тим репутація Київради як органу, який хоча б час від часу працює, виконуючи свої функції, вже й без того висіла на волосині: з кінця червня депутати змогли зібратися у сесійній залі лише один раз. Кількість невирішених питань вже досягла чотиризначних чисел, і довго такий стан тривати не міг.

Скриншот із трансляції засідання Київради

Вочевидь, остання обставина зіграла не останню роль у тому, що депутатам таки вдалося додавити Кличка. 8 жовтня ZN.UA опублікувало подання про звільнення Поворозника, яке Кличко направив на погодження Президенту та Кабміну. Пізніше цю інформацію підтвердили в КМДА на запит Суспільного, хоча на офіційному сайті столичної адміністрації відповідне повідомлення досі не опубліковано.

Змова мовчання

Примітно, що під час пленарного засідання, яке все ж відбулося 9 жовтня, прізвище Поворозника в сесійній залі так і не пролунало – наче обидві сторони конфлікту вирішили не чіпати вже вирішене питання. Так само ніхто не згадав і про обвинувальний акт щодо колишнього секретаря Київради та соратника Кличка Володимира Бондаренка, який слідчі ДБР нещодавно скерували до суду, – факт, який за інших обставин обов’язково спричинив би черговий потік філіппік мера про утиск місцевого самоврядування.

Єдиним відблиском закулісної кадрової боротьби стало публічне прощання з очільницею Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентиною Гінзбург, яка раптово вирішила таки піти з посади. За вісім років своєї каденції Гінзбург неодноразово ставала фігуранткою корупційних скандалів: зокрема, в листопаді 2023 року тимчасова контрольна комісія, яка розслідувала розтрати КМДА бюджетних коштів під час воєнного стану, рекомендувала звільнити її із займаної посади, однак це рішення не набрало голосів у Київраді. У березні 2025 року медики та пацієнти комунальних медзакладів Києва розмістили електронну петицію з вимогою звільнити Гінзбург, і ця петиція набрала необхідні шість тисяч голосів. Проте Кличко знову відстояв свою підлеглу, пославшись на відсутність законних підстав для звільнення.

Валентина Гінзбург. Фото: Київрада

За день до пленарного засідання джерела Каштан NEWS повідомили, що Гінзбург все ж таки звільнять «за власним бажанням» – разом із Поворозником, який, щоправда, не погодився добровільно залишити свою посаду. Тож Кличку довелося діяти через Кабмін. Ця інформація підтвердилася: виступаючи 9 жовтня у сесійній залі, очільниця Департаменту охорони здоров’я повідомила, що йде у відставку.

«Не дивлячись на тиск, який супроводжувався вісім років, я вам заявляю, що завжди відповідала принципам: професійність, відповідальність і законність. І саме це, і підтримка, в тому числі і   киян, і медиків, дала мені можливість рухатися», – заявила вона.

Щоб ні в кого не виникало підозр, що Гінзбург пішла «одним пакетом» зі своїм безпосереднім куратором Поворозником, Кличко спеціально додав з трибуни, що чиновниця написала заяву самостійно і без жодного тиску. Депутати з ентузіазмом поаплодували, і на цьому питання було вичерпано.

Порядок денний: що увійшло та не увійшло

Ще одним пунктом, у якому голова КМДА зненацька здав назад, виявилися мобільні укриття. Протягом трьох років столична держадміністрація зі впертістю, гідною кращого застосування, противилася їх встановленню у столиці – навіть на попередньому засіданні це питання стало предметом чергової сварки між директором профільного департаменту Романом Ткачуком та головою «Слуги народу» Андрієм Вітренком. Ткачук наполягав, що мобільні укриття неможливо ввести в експлуатацію через відсутність законодавчо розробленої процедури, а Вітренко нагадував, що такі стандарти вже є і що в Харкові, Миколаєві, Херсоні та інших містах мобільні укриття давно використовуються.

Мобільне укриття в Сумах.  Фото: Суспільне Суми

Утім, за місяць, що минув, ситуація дивним чином розсмокталася сама собою. 9 жовтня депутатський корпус сумлінно проголосував за зміни до відповідної міської цільової програми, згідно з якими Київ закупить та встановить 500 мобільних укриттів. Вони будуть встановлені у місцях, визначених районними адміністраціями відповідно до потреб конкретних районів.

Що ще ухвалила Київрада на вчорашньому засіданні:

• розширення підтримки військових та ветеранів (компенсації на протезування, придбання авто, переоблаштування житла, оздоровлення та відпочинок);
• додаткові виплати при народженні дитини;
• порядок надання мікрогрантів для створення або розвитку власного бізнесу для Захисників та Захисниць України, членів їх сімей, а також родин загиблих та померлих військовослужбовців;
• запровадження щомісячних виплат для київських медиків за роботу під час війни, а також за лікування та реабілітацію військових і ветеранів;
• запровадження безоплатного поховання цивільних, які загинули внаслідок ворожих обстрілів столиці;
• новий порядок підготовки та прийняття рішень про набуття та припинення прав на землю комунальної власності: депутати обіцяють, що віднині він стане прозорішим для громадськості, а також унеможливить «туалетні схеми».

Конкретні земельні питання на засіданні 9 жовтня знову не розглядалися. Як повідомила членкиня «Європейської Солідарності» Вікторія Пташник, напередодні фігурант кримінальної справи НАБУ Михайло Терентьєв, який вийшов з-під арешту під заставу, спробував провести під своїм головуванням засідання земельної комісії, але не зміг зібрати кворум.

Також не вдалося винести на голосування звернення до Президента та Першої леді щодо голови Деснянської РДА Максима Бахматова – за конфлікт, який стався між ним та заступницею голови КМДА, депутаткою від «УДАРу» Ганною Старостенко. Сварка вибухнула 27 серпня під час публічного квартального звіту Бахматова: Старостенко намагалася зайняти місце Бахматова на трибуні і вихопити мікрофон, однак Бахматов виштовхав її з трибуни. Пізніше Старостенко на своїй сторінці у Facebook назвала це психологічним тиском та фізичним насиллям.

Конфлікт між Максимом Бахматовим та Ганною Старостенко. Фото: КиївВлада

Проєктом рішення авторства депутатів від «УДАРу» та «Європейської Солідарності» передбачалося, що Київрада має звернутися до Володимира та Олени Зеленських «щодо забезпечення реагування на протиправні та аморальні дії голови Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації». Під час засідання суб’єкти подання двічі висували свій проєкт на включення до порядку денного, однак ця пропозиція так і не набрала голосів.

Юлія ТЄНЄНЬОВА  

Джерело інформації: Київ 24 NEWS