Світло й сутінки: що відбувається із столичними книгарнями

Світло й сутінки: що відбувається із столичними книгарнями

Колаж: Каштан NEWS

У період панування електронних книжок, великих обсягів продажів літератури через інтернет існування книжкових крамниць опинилося під загрозою

Успішно конкурувати з численними інтернет-майданчиками, які пропонують читачам швидкий доступ до найрізноманітніших книжкових полиць як окремих авторів, так і видавництв, виявилося непростою справою. На «павутину», на відміну від видавництв, не тиснуть ані податкове навантаження, ані питання оренди приміщень, ані комунальні платежі. Тут усталилася зовсім інша система фінансових розрахунків з авторами, які виходять у світ зі своїми творчими доробками.

Фото: з відкритих джерел

У таких умовах крамниці можна було б назвати рудиментом минулого. Але ж вони є. І за кордоном також не щезли. Отож щось же їх тримає на цьому світі. А відповідь проста:  книга в паперовому вигляді, яку читач хоче потримати в руках, погортати, оцінивши якість друку… Зрештою, є ще такий чинник як невловима аура книгозбірні, у якій володарює слово. Інтернет, звісно, не дає змоги це відчути, як і «вловити» запах ще свіжої, друкарської фарби, що «йде» зі сторінок книг.  

Чи вдосталь у Києві таких крамниць? Очевидно, ні. За моїми підрахунками, їх кількість порівняно з першими роками періоду Незалежності України зменшилася в кілька, а то й у більше разів.  Цьому є різні  причини. Одна з них – такі торговельні підприємства ставали легкою здобиччю як легальних, так і напівтіньових приватизаційних заходів, маніпуляцій із комунальним та державним майном. Були і рейдерські захоплення, і продаж приміщень за заниженими цінами. І якщо в центрі столиці закриття тієї чи іншої книжкової крамниці зазвичай викликало обурення громадськості, набуваючи гучного розголосу, то у віддалених районах міста такі процеси відбувалися непомітно, тихо.

Крамниці «здавалися без бою». Слово, по якому гатили з усіх «калібрів», виявилося беззахисним, його виганяли геть, викидаючи, ніби якийсь непотріб. Гору брало зло, у моді були шахер-махер, рвацтво. Прихопити ласі квадратні метри нерухомості – ось що було на першому плані. І ніхто навіть не замислювався, що слово несе велику місію просвітництва та знання. Зрештою, це ще й  потужний інформаційний фронт, ідеологічний бастіон нашої держави. Якби ж то на це звертали увагу керівні управлінці тих часів, якби ухвалили принципове рішення: жодна крамниця не повинна бути ліквідована, перепрофільована, оголошена банкрутом. Та ще якби на рівні держави взялися підставити потужне плече, запровадивши преференції для книгарень, пільгове оподаткування, то, упевнений, у книготоргівлі виросли б крила.

У різні періоди в кожному районі міста було ліквідовано чимало книгарень. Пригадується, поблизу Дарницької площі, на вулиці Будівельників, упродовж багатьох років працювала крамниця №52. Просторе приміщення на першому поверсі житлового будинку, чимало різноманітної літератури для дорослих, дітей. На жаль, все пішло прахом. Немає вже книгарні за цією адресою.

Зупинімо погляд на одній із найстаріших книжкових крамниць міста – «Науковій думці», що на вулиці Михайла Грушевського, 4. Раніше вона була в підпорядкуванні однойменного видавництва Національної академії наук. Загалом у Києві працювали три книгарні під опікою цього видавництва:  на Львівській площі,  вулицях Богдана Хмельницького і Михайла Грушевського.

Після початку широкомасштабної російської агресії видавництво потрапило під каток ліквідації, а книгарні передали до сфери Фонду держмайна. Зрозуміло, що рано чи пізно крамниці опиняться на приватизаційному аукціоні. Чи справедливо?

Книгарня “Наукова думка”. Фото: з відкритих джерел

Книгарню «Наукова думка» було відкрито ще  1950 року. Колись вона вважалася однією із найбільших у світі книгозбірень наукового профілю. Сьогодні крамниця мене вразила… пусткою. Завітавши сюди,  не побачив жодного відвідувача. У залі – тиша. Крамниця ледве животіє. Продавчиня розповідає, що подібне – щодня.

«Продадуть магазин та й на цьому його «життєпис» закінчиться», – із сумом промовляє вона.  

Так, тут усього одна продавчиня, вона одержує мінімальну зарплату. Інших або скоротили, або  вони «пішли» на пенсію.

Крамницю вже почали витісняти з цього будинку, на верхніх поверхах якого розміщено академічні інститути. Зокрема, більшу половину зали, де були книжкові полиці, перегороджено – здано в оренду приватній організації.

Продавчиня згадує період розквіту цієї книгозбірні, коли маститі письменники, літературні критики влаштовували тут свої розкішні презентації, цікаві зустрічі з читачами.

Якщо кане в Лету «Наукова думка», то в Києві не залишиться жодної крамниці, де можна буде придбати наукові книжки. Зрештою, в нас нема видавництва, яке б спеціалізувалося на технічній літературі. Видавництво «Техніка» давно припинило існування. А де, приміром, придбати медичну літературу? Ніде. Колись спеціалізована медична книжкова крамниця розміщувалася на площі Українських Героїв. Вона здавна там була. Нині «Медкниги» за цією адресою і слід прохолов.

Давно вже нема й книжкової крамниці «Знання» на Хрещатику, свого часу вона була дуже популярною. Наказав довго жити й магазин «Пропагандист», що також колись був на головній вулиці столиці.

Що пропонує сьогодні читачам «Наукова думка»? Є багато книжок наукового, дослідницького напрямку. Скажімо, на полиці – серія видань відомого києвознавця, дослідника Дмитра Малакова. Є книги великого формату, наприклад «Наш герб». Можна придбати і два томи малюнків Марії Примаченко, англійською та українською мовами.

Побачив на полиці також видання авторства науковця, журналіста, письменника Миколи Тимошика. Ціни на книги різні:  від 250 гривень до 3,5 тисяч. Приміром, книга «Наш герб» коштує 3,5 тисячі гривень.Чи купують таке дороге видання? Іноді беруть для того, щоб вручити комусь як подарунок, розповідає продавчиня.

З художньої літератури представлено книги іменитих письменників Василя Шкляра, Юрія Щербака, Ліни Костенко, Дмитра Павличка, Сергія Жадана, Оксани Забужко та інших.

Популярна акція в книгарні “Сенс”. Фото: Каштан NEWS

У центрі столиці, на Хрещатику, є книжкова крамниця з дещо іншої когорти під назвою «Сенс». Це – приватне торговельне підприємство новітньої доби, користується популярністю, особливо серед молоді. Книгарня зловила свою хвилю  успіху мабуть тому, що поєднала книготоргівлю із закладом громадського харчування. Гортаючи книжку, тут можна випити горнятко кави. З оголошень у крамниці видно, що адміністрація робить ставку і на різні культурно-мистецькі заходи, лекторії.

За подібним принципом працює і один із найстаріших книжкових магазинів міста, що на вулиці Великій Васильківській, 6, –  «Сяйво книги».

“Сяйво” було улюбленою книгарнею письменників. Багато хто пам’ятає саме такий вигляд крамниці в минулому. Фото: з відкритих джерел

Асортимент друкованої продукції  в «Сенсі» широкий. Цікавлюся літературою воєнного періоду. Консультанти крамниці розповіли мені, що відвідувачі часто цікавляться книжками письменника, продюсера Ілларіона Павлюка, особливо його бестселерами «Я бачу вас цікавить пітьма», «Танець недоумка». Популярними є й книги письменника, військовослужбовця Артема Чеха, зокрема його книга «Гра в перевдягання». Це – «проникливий психологічний портрет війни крізь призму душевного болю, а не героїчного пафосу».

Читачі беруть також романи та повісті Юрія Іздрика, кримський роман Анастасії Левкової «За Перекопом є земля».

У торговельній залі працівники книгарні зробили поличку, на якій є позначки з назвами книжок, які сьогодні входять до топ-15 читацьких уподобань. Що цікаво, на першому місці твори британсько-кіпрського письменника Алекса Майклідіса, зокрема   «Мовчазна пацієнтка». В 2019 році цей роман став у США бестселером № 1 за версією New York Time.

І вже зовсім несподіваним вбачається місце в цьому рейтингу для поетичної збірки Василя Симоненка.

Звичайно, у столиці є й великі книгарні, так звані гранди. Наприклад, крамниці мережі «Є», де також проводять книжкові презентації, обговорення, лекції та літературні зустрічі.

Каштан NEWS  попросив відомих українських письменників поділитися враженнями від книжкових крамниць.

Володимир Даниленко говорить:

«За час повномасштабної війни з’явилися нові книгарні і книготоргові мережі. Позитивним є те, що знищено російську книжкову експансію. Але в цю велику нішу, яку займала російська книжка на українському ринку, увійшла перекладна література. Комплекс національної неповноцінності найсильніше проявляється в структурі книжкового ринку України, який поміняв одного «старшого брата» на другого. У деяких книгарнях вся українська література скромно вміщується на одній поличці. В інтернет-книгарнях ситуація трохи краще. Треба запроваджувати  квоти на українську літературу в книготорговельних мережах, як це зробили в музиці, тому українська музика зараз одна з найкрутіших на світовому музичному ринку».

Письменник, драматург, кінознавець Володимир Сердюк також вважає, що в книгарнях переважає перекладна іноземна література. Він тим не менш упевнений, що «книжки українських авторів не зникнуть, а наші письменники не припинять писати нових творів».

Що ж, очікуємо нових бестселерів на книжковому ринку.

Богдан ТУР

Джерело інформації: Київ 24 NEWS