Пропозиція без попиту: третина заяв на вступ в магістратуру полтавського педуніверситету виявились фіктивними

Полтавський педуніверситет цьогоріч став лідером за кількістю заяв вступників на магістратуру. Але журналісти «Полтавської хвилі» зʼясували: частина з них — фіктивні. В Україні ще триває вступна кампанія. Нині, ЗВО вже приймають заявки на вступ до магістратури. Окрім молодих бакалаврів, свої документи також подають і люди, які прагнуть підвищити кваліфікацію,  змінити фах чи опанувати нову спеціальність. Саме за кількістю поданих заяв розраховуються рейтинги університетів — адже цей показник мав би демонструвати рівень зацікавленості абітурієнтів тим чи іншим закладом освіти. Однак кількісними показниками легко можна зманіпулювати. Схожу схему ми виявили  в одному з найстаріших університетів Полтавщини.

Колаж: Полтавська хвиля

Статистика викладачів і працівників Полтавського Педу, які раптом вирішили змінити кваліфікацію, просто вражає. Кандидати і доктори наук, доценти і професори, лаборанти, асистенти кафедр, викладачі, завідувачі кафедр і навіть кілька деканів цьогоріч вирішили здобувати другу вищу освіту. Однак ці люди настільки невпевнені у своєму виборі, що подали десятки вступних заяв на кафедри колег, а подекуди навіть і на власні спеціальності. Чому така раптова жага до знань «не ок», чи є тут корупційні ризики і що про це думає ректорка університету — читайте в нашому матеріалі.

Вірність, але невизначеність: списки вступників 

В Єдиній державній електронній базі з питань освіти журналісти «Полтавської хвилі» помітили одну цікаву закономірність: викладачі та керівники Полтавського педагогічного університету подали десятки вступних заяв на магістратуру на рідні кафедри. Звісно рідна альма-матер — чи можемо ми засуджувати людей за прагнення розвиватись, особливо з огляду на тренд освіти протягом життя? Однак, подив викликає статистика: на деяких спеціальностях кількість викладачів-вступників в рази перевищує кількість заяв від студентів. До прикладу, на «Музичне мистецтво» з 52 поданих заяв — 30 від викладачів. А на «Дошкільну освіту» проти восьми реальних заяв абітурієнтів – 23 зареєстровані від співробітників закладу.

Знімок екрана з сайту vstup.edbo.gov.ua

І це не поодинокий випадок, а цілком простежувана тенденція. Так найпопулярнішими серед викладачів стали такі освітні програми:

  • Середня освіта (Музичне мистецтво) — 30 заяв;
  • Середня освіта (Образотворче мистецтво) — 29 заяв;
  • Дошкільна освіта — 23 заяви;
  • Початкова освіта — 21 заява;
  • Філологія (Германські мови та літератури) — 17 заяв;
  • Екологія — 14 заяв;
  • Дошкільна освіта (Управління в системі дошкільної освіти) — 13 заяв;
  • Середня освіта (Хореографія) — 13 заяв;
  • Кризова психологія. Соціально-психологічна реабілітація — 13 заяв;
  • Логопедія — 10 заяв.

Переможців не судять, або в змаганнях за першість всі методи виправдані

Кількість вступників – це важливий критерій для ЗВО у різноманітних рейтингах. У тому чи іншому форматі цей показник суттєво впливає на місце університету. Це стосується як міжнародних рейтингових списків, так і загальнонаціональних.

Таким чином, нині у реєстрі конкурсних пропозицій Полтавський педагогічний університет займає 1 місце по Полтавській області.

Знімок екрана з сайту vstup.edbo.gov.ua (станом на 18:00, 22.08.2025 р)

Важливо:

Вказані показники постійно змінюються, адже прийом заяв триває до 25 серпня, а база оновлюється тричі на день.

Однак, порахуймо: загалом станом на момент перевірки бази вступної кампанії  (22 серпня) 84 викладачі педуніверситету вкупі наподавали 319 заяв в магістратуру. Загалом на всі освітні програми було подано 1079 заяв, а отже реальних вступників було щонайбільше 759, що автоматично мало би перенести ПНПУ у рейтингу по області з першого на третє місце. Хоча немає підстав, аби не припускати, що зареєстрованих «лівих» абітурієнтів-магістрів може бути значно більше. Нижче ми подаємо поіменний список викладачів, які вирішили здобувати нові дипломи та кількість поданих ними заяв.

Також кількість поданих заяв відображається і на ресурсі Вступ.ОСВІТА.UA, яким користуються абітурієнти, оцінюючи власні можливості. До прикладу, на сайті вже зазначено, що кількість вступників майже на тисячу перевищує ліцензійний обсяг закладу, що створює штучний ажіотаж та високий конкурс на освітні програми. 

Знімок екрана зі сторінки vstup.osvita.ua

Проте, таким чином керівництво ЗВО не лише вводить в оману вступників, а й банально порушує закон.

Чому це “не ок” та порушення антикорупційного законодавства

Подача викладачів чи навіть керівників університету заявок на здобуття другої вищої освіти саме по собі не є порушенням — кожен має право скористатись можливістю здобути другу, третю чи хоч й десяту освіту. Однак, є низка «але», і перше полягає у законі про запобігання корупції.

Річ у тому, що законодавство України врегульовує таке явище, як конфлікт інтересів. Згідно зі статтею 28 закону України «Про запобігання корупції» №1700-VII посадовці повинні:

  •  не допускати виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів;
  •  повідомляти про нього безпосереднього керівника;
  •  вживати заходів для його врегулювання (самовідвід, передача повноважень іншій особі тощо).

У результаті, проаналізувавши конкурсні пропозиції, ми бачимо, що частина працівників педу вступають на свої ж факультети і навіть на власні кафедри, а отже самі подають документи, самі їх розглядають та можуть впливати на рішення про теоретичне зарахування самих себе. Тобто, тут присутній потенційний конфлікт інтересів, який, відповідно до законодавства, установа має врегулювати. Варто зауважити, що навіть маючи адміністративну посаду в одному з підрозділів ЗВО, вступати на інші факультети, не заборонено законом. Утім…

«Іноді найскладніший вибір — це вибір між тим, на що ти маєш право, і тим, що є правильним» — Альбус Дамблдор.

Складнощі вибору

Раніше, коли люди стикалися з проблемою складного вибору, вони просто підкидали монетку. Утім не можна засуджувати людину, якій складно визначитись із таким важливим рішенням як вибір майбутньої професії. Адже проблема не в тому, щоб обрати шлях на роздоріжжі, а в тому, що хочеться піти по всіх одразу, бажано не сходячи з місця.

Сергій Новописьменний, декан факультету природничих наук та менеджменту, який свого часу погорів на хабарі, але без проблем повернувся до роботи, вирішив податися одразу на вісім спеціальностей. Причому більшість із них — на своїй же улюбленій кафедрі Біології, здоров’я людини та фізичної реабілітації: «Середня освіта (Природничі науки)», «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) денна/заочна», «Середня освіта (Хімія)», «Біологія», «Екологія», «Хімія», «Освітні науки. Організація освітнього процесу: консалтинг та експертиза».

Конфлікт інтересів? ні не чули — а що зробиш, коли в людини така велика жага до знань.

Знімок екрана з сайту abit-poisk.org.ua

Насправді цікавим є і вибір спеціальностей, на які подаються викладачі. Звісно, зміна спеціальності у будь-якому віці – це нормально, проте погодьтеся, коли людина змінює професію, вона це робить цілеспрямовано. Та, проаналізувавши заявки, ми бачимо, що систематичності і тим паче цілеспрямованості в «абітурієнтів» немає.

Ще одна деканка — Факультету педагогічної та мистецької освіти — Наталія Сулаєва, докторка наук, професорка і Заслужена артистка України вирішила перекваліфікуватись одразу за пʼятьма напрямками: «Дошкільна освіта», «Управління в системі дошкільної освіти», «Початкова освіта», «Образотворче мистецтво» та навіть на «Хореографію».

Знімок екрана з сайту abit-poisk.org.ua

А от викладачка Кафедри початкової освіти Юлія Стиркіна навпаки вирішила, що Початкова освіта їй уже набридла й готує собі одразу пʼять запасних аеродромів, щоправда, подала аж вісім заяв, бо на деяких спеціальностях так і не обрала денну чи заочну форму вона хоче. Загалом з початкової освіти вона бачить свій вектор розвитку у напрямках: «Дошкільна освіта», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Мистецтво. Образотворче мистецтво», «Культурологія», «Історія та археологія». Ми радимо все ж зупинитись на археології. Це дасть змогу кардинально змінити обстановку і почати життя спочатку.

Знімок екрана з сайту abit-poisk.org.ua

Завідувачка кафедри Педагогічної майстерності та менеджменту імені Зязюна Олена Григорівна Жданова-Неділько не відстає від колег. Також подала вісім заяв у магістратуру. І як же складно обрати, коли рідний університет пропонує такий асортимент освітніх програм. То чи на психологію піти, чи на історію? Вивчати німецьку мову чи українську? На крайній випадок завжди можна перейти на природничий факультет і викладати біологію або природничі науки

Знімок екрана з сайту abit-poisk.org.ua

Зав Кафедри образотворчого мистецтва Тетяна Саєнко так втомилася від малювання, що також подала сім заяв на шість різних Освітніх програм. Якщо пощастить, то зможе опанувати фах хореографії та піде в шоубізнес. А як ні — то все ж можна піти у дитсадочок чи технікум.

Знімок екрана з сайту abit-poisk.org.ua

Доцентка тієї ж кафедри Тетяна Батієвська  також надихнулася прикладом керівниці. Сім заяв на різні спеціальності. Соціальна робота і консультування в наш час, мабуть, виглядають з цього переліку найперспективнішим вкладенням часу.

Колега пані Тетяни з Кафедри медико-біологічних дисциплін і фізичного виховання Олександр  Донець після десятиліть роботи вирішив змінити фізкультуру на інший фах, щоправда, не зміг обрати на який: журналістика, психологія, екологія чи біохімія. Ну а якщо не вийде — то завжди можна піти на вчителя укрмови та літератури.

Ще один фізрук, а точніше викладачка Кафедри теорії й методики фізичного виховання, адаптивної та масової фізичної культури пані Оксана Даниско слідом за товаришем теж вирішила обрати інший напрям діяльності. Зрештою фізична активність не на все життя, тож є сенс подумати про спокійніші види роботи. Наприклад, повчитися танцям і перформансам. Або перейти на кафедру біології, все ж краще ніж взимку на стадіоні. 

Знімок екрана з сайту abit-poisk.org.ua

Завідувачка Кафедри світової літератури, професорка і докторка наук Ольга Ніколенко, яка роками створювала методички та підручники із зарубіжки для школярів і студентів раптом вирішила перекваліфікуватись на українського філолога. З нашого боку, звісно, нуль осуду і всебічна підтримка.

Нема питань і до Світлани Василівни Семенко, яка вирішила додати до своєї бази поглиблені знання із кризової психології і психологічної реабілітації. Все ж для завідувачки кафедри журналістики це важливі навички як у роботі зі студентами, так і з колегами. Щоправда, з огляду на те, що всі викладачки кафедри журналістики також разом з очільницею подалися на ту ж освітню програму ми ризикуємо взагалі без кафедри журналістики лишитись.

По старій дружбі до колег вирішила долучитись і завідувачка кафедри Української літератури Світлана Ленська. Хто памʼятає, той зрозуміє — ще якихось кілька років тому всі ці люди сиділи в одному кабінеті. Хто зна, можливо, за якихось півтора року ми побачимо возʼєднання старої команди.

Інфографіка: Полтавська хвиля

Позиція адміністрації університету

Ректорка Полтавського національного педагогічного університету не вбачає у цій ситуації нічого поганого. Навпаки, як вона зазначила у коментарі для «Полтавської хвилі», дуже радіє, що викладачі бажають навчатися на різних освітніх програмах:

«У нас університети автономні — це раз, і викладачі можуть протягом життя навчатися  де завгодно, в будь-якому закладі. І я сама навчаюся не в нашому, а в Луганському університеті на англійській філології. Так що у нас можуть навчатися і одержувати диплом магістра. І у нас зараз в перспективі дуже гарні проєкти міжнародні. І нам потрібні знання, весь час підвищувати кваліфікацію, весь час займатися саморозвитком. І ми так і вирішили, наші викладачі, що вони бажають навчатися».

Також ректорка зазначає, що на той час, коли викладачі стають абітурієнтами, вони не задіяні у приймальній комісії. До того ж, за словами Марини Гриньової, освітяни подають документи у під час додаткового вступу. Який, щоправда, може початись після закінчення основного етапу — після 30 вересня (хоча університетська автономія дає право ЗВО оголошувати й інші терміни вступної кампанії на власний розсуд).

Висновок…… висновків не буде. На думку редакції, належну оцінку описаному вище має дати професійна освітянська та академічна спільнота.

Якою ви бачите «Полтавську хвилю»? Ми запустили опитування аудиторії, де ви можете поділитися своїми чесними думками про нас. Серед усіх, хто заповнить анкету, ми розіграємо 10 комплектів нашого фірмового мерчу. Встигни пройти опитування до 7 вересня.

Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.

Джерело інформації: Полтавська Хвиля

Вам також можуть сподобатися
Залишіть ваш коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.