10 років мерства: які свої обіцянки виконав Кличко

10 років мерства: які свої обіцянки виконав Кличко

Днями, 25 травня, виповнилось 10 років з моменту, як Віталій Кличко вперше був обраний міським головою Києва. Нині йде вже третя каденція Кличка на посаді мера столиці. У новому випуску «В тіні каштана» ми розкажемо чим встиг відзначитись міський голова Віталій Кличко, а чим – розчарувати. Та проаналізуємо 10 років роботи мера на посту. А також подивимось, яку кількість зі своїх передвиборчих обіцянок він зміг втілити. 

10 раундів позаду. Чи буде нокаут?

5 червня виповнюється рівно 10 років, як міський голова Києва Віталій Кличко в далекому 2014 році склав присягу міського голови. Це були його перші вибори мера. Вдруге кияни обрали його міським головою у 2020.

Якби не війна і не воєнний стан – цього року знову б переобирали міського голову столиці. Чи став би втретє Кличко мером – ми не знаємо. Оскільки законодавство не встановлює обмеження на каденції міських голів і російська агресія досі триває, відомо точно лише одне – 10 років Віталій Кличко – «директор міста» і скільки триватиме ще його правління – невідомо.

10 років – це як 10 раундів на рингу. Десь Віталій Кличко вийшов переможцем, десь – навпаки. Саме про це наш випуск – про те, що обʼєктивно вдалося і не вдалося київському міському голові.

Трішки передісторії. Вперше Віталій Кличко йшов на вибори у 2014 з конкретною програмою. На другу каденцію, на відміну від своїх опонентів, у 2020 році на чергових виборах програми не представив, обмежився публічними обіцянками.

Що вдалося втілити за 10 років керування містом, а що так і залишилось лише обіцянками?

Раунд 1: Дегтярівський шляхопровід

Одна з передвиборчих обіцянок стосується ледь не найгострішої проблеми Києва – заторів. Саме тому в програмі мера в 2014 в планах було покращити стан доріг та створити нову транспортну систему.

Однак це було відкладено на десятий рік керування.

Він був збудований у 1963-му році і з тих пір не знав капітального ремонту. Через це був визнаний аварійним ще у 2020-му. В червні 2023-го розпочали реконструкцію. А вже 30 вересня під час ремонтних робіт кілька свіжевстановлених прольотів Дегтярівського мосту впали. На щастя, без жертв. Але строки ремонту знову розтягнулись.

Фото: Павло Авдокушин/Facebook

Напередодні ювілею Кличко відкрив повністю відремонтований Дегтярівський шляхопровід. Тепер ширина споруди збільшилася з 28 метрів до 37 метрів. Довжина основного проїзду становить 544 метри. Зберегли також трамвайну лінію.

Ремонт Дегтярівського шляхопроводу обійшовся міському бюджету близько мільярда гривень. На закупівлі будматеріалів – завищили ціни. В березні цього року правоохоронці відкрили кримінальне провадження через можливе розкрадання коштів. Слідство досі триває.

Вердикт цьому раунду – частково, але виконати обіцяне вдалося. Так, з затримкою у 10 років, так – з корупцією і розкраданням. Фінальну крапку поставить слідство.

Трамвайні колії на Дегтярівському шляхопроводі. Фото: КМДА

Раунд 2: Шулявський міст

У другому раунді в одному кутку рингу – Віталій Кличко. В іншому – Шулявський міст. Так, так, саме той міст, що теж «втомився».

Це не іронія. А реальна цитата міського голови.  

«Аварійним він визнаний не був. Він втомився від часу».

Саме так Віталій Кличко прокоментував обвал Шулявського мосту у 2017, на третій рік першої каденції. Ця фраза стало вірусною з того часу, що точно робить Кличка переможцем серед мемів.

У 2019 ухвалили рішення про реконструкцію мосту. Триває вона й досі. В березні цього року стало відомо, що реконструкція здорожчала – тепер обійдеться у 2,5 мільярда гривень замість 1 млрд на початку.

Шулявський шляхопровід, 2019 рік. Фото: КМДА

В тому ж році Антимонопольний комітет визнав, що компанія ТОВ «Північно-український будівельний альянс», яка є генеральним підрядником, перемогла на тендері в результаті змови.

На початку лютого 2024 року Київська міська прокуратура подала позов до ТОВки  з вимогою повернути 1,1 млрд грн, отриманих за виконані роботи.

Реконструкція шляхопроводу досі не закінчилась, оскільки один зі з’їздів все ще не побудований.

І це при тому, що в травні 23-го Кличко обіцяв, що до середини 24-го року реконструкцію Шулявського шляхопроводу повністю завершать. Однак не склалось, як гадалось.

Тож попри всі обіцянки втілити в життя це не вдалось. Другий раунд не на користь Кличка.

Раунд 3: Подільсько-Воскресенський міст

Ще одна передвиборча обіцянка Кличка – добудувати Подільсько-Воскресенський міст. Один з найвідоміших довгобудів столиці, роботи на якому ведуться вже понад 30 років і в який вкладені мільярди бюджетний коштів. Підрядників і компанії неодноразово звинувачували в розкраданні коштів та ухиленні від сплати податків, а обіцянки відкрити міст лунали щороку.

Перед першим обранням на посаду мера він обіцяв не просто добудувати міст, а й пустити по ньому швидкісний трамвай, а згодом і метро. Як ми знаємо — не вдалось.

До вересня 2014 року Кличко також обіцяв знайти фінансування для будівництва Подільського моста, але теж не вийшло. Роботи відновили тільки з квітня 2017 року і велися вони за рахунок міського бюджету.

У грудні 2023 рух Подільсько-Воскресенським мостом таки відкрили. Але є кілька «але». Переправа працює не для всіх, та ще й незаконно. Міст досі не здано в експлуатацію, що є грубим порушенням. Про це детальніше ми писали на нашому сайті.

Подільсько-Воскресенський міст. Фото: КМДА

Та й користуватися мостом зможуть не всі: доступ приватному транспорту заборонений. Пересуватися можуть лише аварійні, комунальні служби та спецтранспорт.

За 10 років на будівництві мосту розкрадали мільйони. Десятки мільйонів. Переповідати усі кримінальні провадження немає сенсу. Ви і так знаєте, про це гуділа вся країна.

Не зважаючи на всі перепони Кличко все одно обіцяє повністю добудувати міст. 24 березня цього року в коментарі Економічній правді мер заявив, що влітку там вже буде запущений рух автомобільного транспорту. А потім розпочнуть ремонт мосту-метро.

Тож, якщо оцінювати по нинішній ситуації, то вважати обіцянку повністю виконаною точно не можна. Однак почекаємо до літа і побачимо, чи будуть втілені в життя вже нові заяви щодо Подільсько-Воскресенського мосту.

Раунд 4: Скляний міст

І закриваючи тему мостів звісно не можна не згадати про Скляний міст.

18 жовтня 2018 року мер Києва Віталій Кличко заявив про намір відкрити міст, що з’єднає Володимирську гірку з Аркою дружби народів наприкінці весни 2019 року. Роботи провели у надзвичайному темпі, вони тривали всього лише декілька місяців.

25 травня 2019 року, на день Києва, як і обіцяв Віталій Кличко,  пішохідно-велосипедний міст через Володимирський узвіз відкрили. Подивитися на цікаву споруду з бетону та скла прийшли тисячі людей.

Нині пішохідний міст – один з найпопулярніших туристичних об’єктів.

Кияни милуються краєвидом зі скляного мосту. Фото: Каштан NEWS

Проте зовсім нещодавно райдужну картину навколо, здавалось би, дійсно вдалого проєкту зіпсувала новина про аварійність Поштової площі. Оскільки ймовірно, що саме міст Кличка став причиною підтоплення Поштової. Через будівництво мосту порушилась система ґрунтових вод, через що нині Поштова площа буквально плаває і ризик її руйнації зростає день від дня.

Проте сам міст вистояв, попри удар російської ракети 10 жовтня 2022 за кілька метрів. І це – точно перемога.

Раунд 5: Велоінфраструктура

Пішохідно-велосипедний міст – частина велоінфраструктури Києва, яку також обіцяв перед виборами розвивати Кличко.

Так, один з пунктів його програми в 2015-му році — «Прокладення нових веломаршрутів у столиці та будівництво велосипедних доріжок»

І тут міський голова не збрехав. За каденцій Кличка в столиці активно розбудовувалася мережа велодоріжок та велосмуг. У 2015 році був відкритий веломаршрут «Троєщина – Європейська площа», у 2017 році — під час реконструкцій велосипедні доріжки з’явилася у парку Кіото, на вулиці Ентузіастів уздовж Русанівського каналу та інших районах.

Окрім цього, Кличку вдалось також зберегти Київський велотрек. Він був побудований ще в 1913 році та вважається одним із найстаріших у Європі. У 2000-х роках землю під ним віддали під забудову, сам велотрек почали руйнувати. Врешті впритул до нього звели багатоповерховий ЖК, але за Кличка велотрек відновили за міський кошт і відкрили у 2017 році.

Мер Києва Кличко на столичному треку. Фото: Kyivcity.gov.ua

Цей раунд за Віталієм Кличком.

Раунд 6: Пішохідні вулиці

Ще одна передвиборча обіцянка – «Створення єдиної пішохідної зони – Андріївський узвіз, Контрактова площа, вулиця Сагайдачного».

За правління Кличка в Києві відкрили декілька пішохідних зон. Зокрема й на набережній Дніпра біля Поштової площі, а також на найбільшій площі Подолу — Контрактовій — та на вул. Сагайдачного.

Відтоді Поділ – одна з найулюбленіших зон для прогулянок киян та гостей міста.

Контрактова площа. Фото: Каштан NEWS

Пішохідну зону на Бессарабській площі створили восени 2021 року. Для цього робили експерименти і моделювали перекриття проїзду, які показали позитивний результат.

Та вже згодом картина знов стала не такою яскравою і сяючою, як здавалась на перший погляд. Окрім заяв про аварійність Поштової, є і низка інших нюансів. Наприклад, як непрацюючий фонтан. Він не працює вже п’ятий рік, його забили дошками, щоб менше руйнувався. Дерева в діжках, які прикрашали зону навколо, створювали затишок і тінь, щезли швидше за сам водограй. Лави так само зникли. Є й проблеми із доступністю. Заїхати на колісному кріслі чи завезти візок із дитиною на встановлені там пандуси майже неможливо.

А у 2023-му році на пішохідній зоні ще й облаштували паркомісця, які не були закладені початковим планом.

Якщо вам подобається гуляти під палючим сонцем серед припаркованих авто, то гайда на набережну на Поштовій.

Якщо ж повертатись до питання виконаних обіцянок, то загалом, що сказано, то зроблено. Проте, як це зроблено – питання відкрите.

Раунд 7: Парк Наталка

Нові парки і сквери. У своєму звітному відео до десятиріччя правління Кличко заявив, що з 2014-року він з командою оновили та створили в столиці загалом 570 парків і скверів.

І дійсно, зелених зон у столиці в рази побільшало. Один з найяскравіших прикладів – парк Наталка, який вже став частиною рекреаційної зони на Оболоні.

Парк Наталка навесні. Фото: Каштан NEWS

Загальна площа — близько 25 га. Але реконструкцію насправді почали ще до обрання Кличка мером, у 2013 році, однак першу і другу черги обʼєкта відкрив саме Кличко – в 2017 та 2018 роках.

Цю обіцянку міського голови можна по праву назвати виконаною повноцінно. Парк справді є, але от те, що під ним – потребує уваги міського голови.

Раунд 8: Метро на Виноградар

Ми вже згадували метро на Троєщину, яке вже давно стало мемом.

Та є ще одна обіцянка Кличка щодо підземки – метро на Виноградар.

Кличко планував почати будувати його наприкінці 2017 року, і якби так відбулося, то наприкінці 2020 місто отримало б дві нові станції «Мостицьку» і «Проспект Правди». Вартість будівництва тоді оцінювали в понад 11 млрд гривень, а тривати воно мало близько дев’яти років.

Та нині вже 2024-й, а замість бодай чогось схожого на нові станції кияни можуть побачити лише закинуті будівельні майданчики. І аварійні станції «синьої» гілки.

Будівництво метро на Виноградар триває багато років. Фото: АТ “Київметробуд”

У січні 2018 місто оголосило тендер на дві станції в бік Виноградаря, звести які хотіли протягом трьох років. Але зрештою конкурс скасували.

Тендер перезапустили, і на ньому переміг «Київметробуд».

На сесії Київради мер міста оголосив про початок будівництва.

Та щось пішло не так. Удар нижче пояса.

У січні 2020-го повідомили, що будівництво метро на Виноградар катастрофічно відстає від графіка і затримується щонайменше на рік – нібито через ковід. Де метро. А де ковід?

Далі ще гірше – суд арештував рахунки «Київметробуду» через розтрату коштів на будівництві метро на Виноградар.

Нині вже літо 2024 року. Ні метро, ні грошей. Навіть немає обіцянок.

Тут не те, що провал. Це нокаут Віталія Кличка.

Раунд 9: Прозорість бюджету

Однак іншу програмну обіцянку втілити вдалось. Забезпечити прозорість міського бюджету.

У червні 2015-го Кличко представив електронний бюджет Києва та повідомив, що Київ став першим розумним «містом» в Україні. Проєкт «відкритого бюджету» був першим етапом реалізації в столиці системи Smart City.

Ініціатива Kyiv Smart City була покликана перетворити Київ на інноваційне, цифрове та прогресивне місто. Зокрема завдяки впровадженню сучасних інформаційно-комунікаційних сервісів, розробці нових стандартів енергоефективності та появі відкритої моделі відносин між громадою та місцевою владою. Робота ініціативи базується на принципах відкритих даних, розумного використання цифрових послуг та прозорого управління.

У 2021-му році додаток Смарт-сіті замінили на «Київ Цифровий».  Він поєднав концепцію Kyiv Smart City та головні міські електронні сервіси.

Оплата паркування в додатку “Київ цифровий”. Фото: Вечірній Київ

Функціонал поступово розширяють, зараз там можна поповнити транспортну карту чи купити разові квитки, подивитися маршрути й графік руху транспорту, стежити за своїм автобусом (тролейбусом) за GPS, оплатити паркування чи комунальні послуги, підписати петицію, отримати сповіщення про повітряну тривогу, перевірити якість повітря.

І хоч не всі функції працюють ідеально, бо користувачі соцмереж регулярно скаржаться на збої, все одно обіцянку можна вважати виконаною.

Раунд 10

Наприкінці викликом для Кличка, як і для всіх в Україні, стала повномасштабна війна.

Кличко залишився у столиці. Як і багато інших посадовців, міністрів, як і вище військово-політичне керівництво.

Чого не скажеш про команду Кличка – заступник, очільники комунальних підприємств – не масово, але покинули Україну.

Не зникли і кримінальні провадження, розкрадання.

За ці роки і навіть під час війни Віталію Кличку вдається балансувати між виконаними і невиконаними обіцянками, навіть попри те, що деякі пункти програми ще першої каденції, не виконав навіть зараз – через 10 років. Незважаючи на ряд провалів, скандалів його обрали вдруге у 2020-му.

Віталій Кличко. Фото: КМДА

Було хороше. Було погане. Чи вийде з цього рингу Кличко титулованим бійцем чи втратить всі пояси політичного рейтингу покаже час і ви, виборці-кияни.

Тим часом ми й надалі продовжимо розповідати про діяльність народних та місцевих депутатів, життя столиці та прірву, між запитами суспільства і реальними діями влади. Лаконічно, серйозно і трохи іронічно. «В тіні каштана».

Джерело інформації: Київ 24 NEWS